ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2014 року Справа № 910/23812/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоПрокопанич Г.К.суддів :Алєєвої І.В., Татькова В.І. (доповідача)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ВАТ Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 р.та на рішеннягосподарського суду міста Києва від 29.01.2014 р.у справі№ 910/23812/13 господарського суду міста Києваза позовом ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" (надалі - ПрАТ "СК "Уніка")доВАТ Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (надалі - ВАТ НАСК "Оранта")третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4простягнення 50 000 грн. за участю представників: від позивача- Терещук В.С., дов. № 6 від 08.01.2014 р. від відповідача- Лінкевич О.В., дов. № 08-03-29/61-14 від 26.02.2014 р. від третьої особи- не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2013 року ПрАТ "СК "Уніка" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ВАТ НАСК "Оранта" про відшкодування шкоди в порядку регресу, заподіяної внаслідок ДТП, у розмірі 50 000 грн.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що ВАТ НАСК "Оранта" як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", не відшкодував ПрАТ "СК "Уніка" матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.01.2014 р. (суддя Сташків Р.Б.) позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ВАТ НАСК "Оранта" на користь ПрАТ "Уніка" 50 000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 р. (головуючий суддя Мальченко А.О., судді: Агрикова О.В., Жук Г.А.) рішення господарського суду міста Києва від 29.01.2014 р. змінено, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто з ВАТ НАСК "Оранта" на користь ПрАТ "СК "Уніка" 49 490 грн. страхового відшкодування, в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, ВАТ НАСК "Оранта" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заявлених ПрАТ "СК "Уніка" позовних вимог, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 02.04.2012 р. між селами Підгір'я - Дзвиняч Богородчанського району на 7 км 400 м дороги Р-38 сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля "Chevrolet Aveo", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля "JAC", реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8
За фактом ДТП ВДАІ Богородчанського РВ УМВС було складено довідку № 8985715 від 04.04.2012 р., з якої вбачається, що ДТП сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4
Вироком Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11.01.2013 р. ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Внаслідок ДТП автомобіль "JAC", д.р.н. НОМЕР_2 було пошкоджено, а його власнику - ОСОБА_8 завдано матеріальної шкоди.
Судами було встановлено, що станом на час ДТП вказаний автомобіль було застраховано ПрАТ "СК "Уніка" на підставі договору добровільного страхування № 098АК-98 від 23.09.1998 р. (у редакції від 12.03.2003 р.) та Страхового сертифікату № 001088/761137/11 від 15.02.2011 р. (надалі - Договір добровільного страхування), згідно якого вигодонабувачем за договором є ПрАТ "АІСЕ Україна".
На виконання умов Договору добровільного страхування, з урахуванням Звіту № 40/12 від 10.05.2012 р. про оцінку вартості матеріального збитку (відновлювального ремонту застрахованого автомобіля), калькуляції № КА-0000369 від 04.05.2012 р., проведеної СТО ПАТ "Івано-Франківськ-Авто", позивачем було складено Страховий акт № 00088213/13 від 17.08.2012 р.
Господарським судом міста Києва вірно встановлено та Київським апеляційним господарським судом підтверджено, що згідно із вказаним страховим актом ПрАТ "СК "Уніка" розраховано та виплачено ОСОБА_8 страхове відшкодування в розмірі 55 392,06 грн., що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень та наказом ПрАТ "СК "Уніка" № 00088213 від 17.08.2012 р. про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 228 ГК України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
У відповідності зі ст. 979 ЦК України та ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, що виконавши свої зобов'язання перед страхувальником за Договором добровільного страхування шляхом виплати страхового відшкодування, позивач набув право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 5 ст.1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
З матеріалів справи вбачається, а судами попередніх інстанцій встановлено, що на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, як особи, яка на законних підставах експлуатувала автомобіль "Chevrolet Aveo", д.р.н. НОМЕР_1 була застрахована ВАТ НАСК "Оранта" на підставі договору у вигляді полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2228861 зі строком дії з 24.12.2011 року по 23.12.2012 року.
Враховуючи наведене, місцевий суд дійшов правильного висновку, що особою відповідальною за завдані збитки власнику транспортного засобу марки "JAC", д.р.н. НОМЕР_2, у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є ВАТ НАСК "Оранта". Дане підтверджується також висновками колегією суддів апеляційного господарського суду.
Сервисы для юристов