Постанова ВГСУ від 25.05.2016 року у справі №922/4144/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року Справа № 922/4144/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А.суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіза"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 у справі№ 922/4144/14 Господарського суду Харківської областіза позовомХарківської міської радидо Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіза"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача Управління Державного земельного агентства у м. Харкові Харківської областіпровнесення змін до договору

в судовому засіданні взяли участь представники :- - позивачане з'явився- - відповідачаШерстюк Н.О., Балабай С.С.- - третьої особине з'явився

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2014 року Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіза" про внесення змін до договору оренди землі в частині орендної плати та інших умов договору.

Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову відповідач послався на те, що договір оренди в частині орендної плати не може змінений без згоди сторін у разі збільшення нормативної грошової оцінки землі, а зміна умов договору в такому випадку не є обов'язковою.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.01.2016 (головуючий суддя Сальнікова Г.І., судді: Лаврова Л.С., Шарко Л.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 (головуючий Плужник О.В., судді: Могильовкін Ю.О., Пушай В.І.) позов задоволено частково. Внесено зміни до договору оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору у викладеній редакції.

Не погоджуючись судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альвіза" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові в повному обсязі.

Харківська міська рада, Управління Державного земельного агентства у м. Харкові Харківської області не скористались правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України), не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується та не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення Харківської міської ради від 27.04.2005 ХХХV сесії Харківської міської ради IV скликання №78/05 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" 26.12.2005 між Харківською міською радою, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альвіза", як орендарем, укладено договір оренди землі, за умовами якого орендарю передано в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (землі житлової та громадської забудови) загальною площею 0,3815 га, яка знаходиться за адресою: м. Харків, в підестакадному просторі Кузинського шляхопроводу.

Договір зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 26.12.2005 за № 72170/05 в Державному реєстрі земель.

В пунктах 11, 13, 36 договору сторони погодили, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках передбачених законом. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013.

13.12.2013 Департаментом земельних відносин Харківської міської ради рекомендованим поштовим відправленням направлено на адресу відповідача проект додаткової угоди до договору оренди землі від 26.12.2005 № 72170/05, разом із листами-пропозиціями від 13.12.2013 № 4909/0/225-13 та від 13.12.2013 № 4962/0/225-13, але відповідач додаткову угоду не підписав.

Предметом даного судового спору є вимога Харківської міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати.

Ухвалюючи рішення по справі суди виходили з необхідності приведення умов договору оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом внесення відповідних змін.

Колегія суддів дійшла до висновку, що прийняті у справі судові рішення попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.

Стосовно висновків судів про те, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, колегія вважає їх правильними та такими, що відповідають судовій практиці Верховного Суду України при розгляді аналогічних спорів щодо застосування у подібних правовідносинах пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель", статті 30 Закону України "Про оренду землі".

Суди також обґрунтовано виходили з того, що запропоновані позивачем зміни до договору оренди в частині пунктів 13, 14, 28 задоволенню не підлягають, оскільки відповідні умови врегульовані нормативними актами.

В той же час, висновки судів в частині зміни розміру орендної плати у вигляді відсотків, колегія вважає передчасними, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно з абзацом другим частини першої статті 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки). Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України). Згідно з положеннями статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Також, за підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно з пунктами 288.1, 288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.