Постанова ВГСУ від 25.05.2016 року у справі №910/6858/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року Справа № 910/6858/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В., Саранюка В.І.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна компанія "Нафтогаз України"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 рокута рішенняГосподарського суду міста Києва від 20.10.2015 рокуу справі№910/6858/13 Господарського суду міста Києваза позовом Публічного акціонерного товариства "Національна компанія "Нафтогаз України"до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"простягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 1 592 544 897,68 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Єршова С.В. (дов.№14-108 від 18.04.2014 року);

від відповідача: Мицько Р.М. (дов.№135/16 від 01.02.2016 року);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.10.2015 р. у справі №910/6858/13 (суддя: Паламар П.І.) позов Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено частково; стягнуто з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 1 288 762 624,32 грн. боргу, 55 692,40 грн. витрат по оплаті судового збору; у позові в іншій частині відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 року у справі №910/6858/13 (судді: Чорна Л.В., Кропивна Л.В., Смирнова Л.Г.) рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2015р. у справі №910/6858/13 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Прийняті судові акти в частині задоволення позовних вимог мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки природного газу промисловим споживачам, відповідач розрахувався частково за природний газ та послуги з його транспортування, тому суди попередніх інстанцій зазначили, що позовні вимоги в частині основного боргу є документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків внаслідок інфляції за час прострочення та трьох процентів річних з простроченої суми, суди попередніх інстанцій виходили з того, що нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних, які були нараховані останнім на заборгованість за природний газ, спожитий у період з 01 січня 1997р. по 01 січня 2011р., після втрати Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" позбавляє відповідача права на списання даної заборгованості.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Національна компанія "Нафтогаз України" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2015р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 року у справі №910/6858/13 в частині відмови у стягненні 125 111 516,70 грн. 3% річних та 178 670 756,65 грн. інфляційних втрат; прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна компанія "Нафтогаз України" 3% річних в сумі 125 111 516,70 грн. та інфляційні витрати в розмірі 178 670 756,65 грн.; в іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2015р. у справі №910/6858/13 залишити без змін.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2015р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 року у справі №910/6858/13 залишити без змін. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України у справі №910/6416/13, №910/9899/13.

У судовому засіданні 18.05.2016 року, оголошено перерву до 25.05.2016 року на 13 год. 55 хв.

Представник позивача, у судовому засіданні, підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.

У судовому засіданні, представник відповідача, заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23 січня 2009 р. між позивачем та відповідачем укладено договір №06/09-11 поставки природного газу промисловим споживачам, додаткові угоди №№ 1 від 30 січня 2009 р., 2 від 26 лютого 2009 р., 3 від 30 березня 2009 р., 4 від 30 жовтня 2009 р., 5, 6 від 17 листопада 2009 р. до цього договору, згідно з умовами яких позивач зобов'язався передати відповідачу протягом 2009 року природний газ в обсязі до 9 712 000000 м3 згідно погодженого графіку, а останній - прийняти та оплатити вартість одержаного газу та послуг з його транспортування.

Ціна природного газу та тариф на транспортування визначені розділом 4 договору.

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що розрахунки за газ та послуги з його транспортування здійснюється покупцем протягом місяця, в якому здійснюється постачання газу. Остаточний розрахунок проводиться на підставі акту приймання-передачі газу до 25-го числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Строк дії договору відповідно до умов п. 10.1 договору встановлений з моменту його підписання сторонами і діє в частині поставки газу з 1 січня до 31 грудня 2009 р., в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що по актах передачі-приймання природного газу №№ 01/09-НГУ-ІМП/П-ІН-2, 01/09-НГУ-ІМП/П-ІН-3/2 від 31 січня 2009 р., 01/09-НГУ-ІМП/ВП-1, 01/09-НГУ-ІМП/П-ІН-3/2/1 від 26 лютого 2009 р., 02/09-НГУ-ІМП/П-ІН-1, 02/09-НГУ-ІМП/П-ІН-3, 02/09-НГУ-ІМП/ВП-1, 02/09-НГУ-ІМП/П-ІН-2, 02/09-НГУ-ІМП/ВП від 28 лютого 2009 р., 01/09-НГУ-ІМП/ВП від 31 січня 2009 р., 01/09-НГУ-ІМП/П-ІН-2/1 від 26 лютого 2009 р., 02/09-НГУ-ІМП/П-ІН-1, 01/09-НГУ-ІМП/П-5, 03/09-НГУ-ІМП/П-ІН-1, 03/09-НГУ-ІМП/ВП від 31 березня 2009 р., 04/09-НГУ-ІМП/П-ІН-1, 04/09-НГУ-ІМП/ВП від 30 квітня 2009 р., 03/09-НГУ-ІМП/П-1, 04/09-НГУ-ІМП/П-1 від 22 травня 2009 р., 05/09-НГУ-ІМП/ВП, 05/09-НГУ-ІМП/П-ІН-1 від 31 травня 2009 р., 02/09-НГУ-ІМП/П-ІН-4, 05/09-НГУ-ІМП/П-ІН-5, 05/09-НГУ-ІМП/П-ІН-6, 05/09-НГУ-ІМП/П-ІН-6, 05/09-НГУ-ІМП/П-ІН-7, 06/09-НГУ-ІМП/П-ІН-1, 06/09-НГУ-ІМП/ВП від 30 червня 2009 р., 05/09-НГУ-ІМП/П-ІН-8, 06/09-НГУ-ІМП/П-ІН-4, 07/09-НГУ-ІМП/ВП, 07/09-НГУ-ІМП/П-ІН-1 від 31 липня 2009 р., 07/09-НГУ-ІМП/П-ІН-2, 07/09-НГУ-ІМП/П-ІН-3, 08/09-НГУ-ІМП/П-ІН-1, 08/09-НГУ-ІМП/ВП, 08/09-НГУ-ІМП/П-ІН-2, 08/09-НГУ-ІМП/П-ІН-2 від 31 серпня 2009 р., 09/09-НГУ-ІМП/П-ІН-4, 09/09-НГУ-ІМП/ВАП від 30 вересня 2009 р., 10/09-НГУ-ІМП/ВП, 10/09-НГУ-ІМП/П-ІН-2, 10/09-НГУ-ІМП/П-ІН-3 від 31 жовтня 2009 р., 06/09-НГУ-ІМП/П-ІН-1, 07/09-НГУ-ІМП/П-ІН-2, 08/09-НГУ-ІМП/П-ІН-3, 09/09-НГУ-ІМП/П-ІН-3 від 26 листопада 2009 р., 11/09-НГУ-ІМП/П-ІН-1, 11/09-НГУ-ІМП/ВП від 30 листопада 2009 р., 06/09-НГУ-ІМП/-ІН-1, 12/09-НГУ-ІМП/П-05/09, 12/09-НГУ-ІМП-П-06/09 від 9 грудня 2009 р., 12/09-НГУ-ІМП/ВП, 12/09-НГУ-ІМП/П-ІН від 31 грудня 2009 р. позивач передав відповідачу протягом 2009р. 125 8082 574 м3 природного газу та надано послуги з його транспортування загальною вартістю 10 915 690 645,05 грн., а також оплати останнім одержаного газу у розмірі 9 626 928 020,73 грн.

В порушення умов договору відповідач розрахувався частково за природний газ та надані послуги.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 288 762 624,32 грн.