Постанова ВГСУ від 25.04.2016 року у справі №6/90-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2016 року Справа № 6/90-09 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Погребняка В.Я., Куровського В.С.,розглянувши касаційну скаргу гр. ОСОБА_4 (вх. № 5719/2016а від 19.04.2016 року),на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 6 жовтня 2015 року,у справі№ 6/90-09 Господарського суду Харківської області,за заявоюУправління Пенсійного фонду України в місті Ромни та Роменському районі Сумської області (м. Ромни, Сумська область),доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Федька" (м. Ромни, Сумська область),провизнання банкрутом,- за участю представників:від гр. ОСОБА_4: ОСОБА_5 - представник (довіреність НАР № 599105 від 03.09.2015 року);представники інших учасників судового провадження не з'явились; в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 13.04.2009 року, за заявою Управління Пенсійного фонду України в місті Ромни та Роменському районі Сумської області (далі за текстом - УПФ України в м. Ромни та Роменському районі), порушено провадження у справі № 6/90-09 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Федька" (далі за текстом - ТзОВ "Агрофірма Федька"); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.03.2015 року у справі № 6/90-09 (суддя - Соп'яненко О.Ю.) задоволено частково Заяву ОСОБА_7 б/н від 24.11.2014 року про визнання вимог у розмірі 54 757 грн. 82 коп.; визнано вимоги ОСОБА_7 у розмірі 50 935 грн. 75 коп. та включено їх до першої черги Реєстру вимог кредиторів, в задоволенні вимог у розмірі 3 822 грн. 07 коп. відмовлено, інше.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 року у справі № 6/90-09 (головуючий суддя - Фоміна В.О., судді: Гетьман Р.А., Здоровко Л.М.) на підставі п. 1) ст. 80 ГПК України, припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою засновника ТзОВ "Агрофірма Федька" гр. ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.03.2015 року у справі № 6/90-09. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що цей спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції ухвалою, усунувши недоліки, на які було вказано в ухвалах Вищого господарського суду України від 08.12.2015 року та від 15.02.2016 року (касаційні скарги було повернуто на підставі п.п. 2), 4) ч. 1 ст. 1113 ГПК України, гр. ОСОБА_4 повторно звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 року у справі № 6/90-09 та передати справу на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.04.2016 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу гр. ОСОБА_4 прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

Представник гр. ОСОБА_4, в засіданні суду касаційної інстанції, касаційну скаргу підтримав за наведених у ній підстав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 року у справі № 6/90-09 та передати справу на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції. При цьому, представник скаржника просив долучити до матеріалів справи копію Витягу з кримінального провадження №12015200440005841 (за Заявою ОСОБА_5 про повторні шахрайські дії з боку колишнього ліквідатора ТзОВ "Агрофірма Федька" - арбітражного керуючого ОСОБА_7).

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарським судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, за таких підстав.

Господарським судом апеляційної інстанції, під час розгляду справи, встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 13.04.2009 року, за заявою УПФ України в м. Ромни та Роменському районі, порушено провадження у справі № 6/90-09 про банкрутство ТзОВ "Агрофірма Федька"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Постановою Господарського суду Сумської області від 27.04.2009 року ТзОВ "Агрофірма Федька" визнано банкрутом, на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відкрито відносно боржника ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.03.2015 року у справі №6/90-09 Заяву гр. ОСОБА_7 (б/н від 24.11.2014 року) про визнання грошових вимог у розмірі 54757 грн. 82 коп. задоволено частково; визнані грошові вимоги гр. ОСОБА_7 в сумі 50935 грн. 75 коп., які включені до першої черги Реєстру вимог кредиторів ТзОВ "Агрофірма Федька"; в задоволенні грошових вимог гр. ОСОБА_7 в сумі 3822 грн. 07 коп. - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, засновник ТзОВ "Агрофірма Федька" - гр. ОСОБА_4 звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про скасування ухвали Господарського суду Сумської області від 11.03.2015 року у справі №6/90-09 (в частині задоволення Заяви колишнього арбітражного керуючого ОСОБА_7 про визнання його вимог по оплаті послуг ліквідатора ТзОВ "Агрофірма Федька" на суму 50935 грн. 75 коп. і включення їх до першої черги Реєстру вимог кредиторів), з вимогою прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_7 у задоволенні його Заяви, у зв'язку з безпідставністю заявлених вимог.

Під час апеляційного провадження, апеляційним господарським судом встановлено, що, відповідно до Статуту ТзОВ "Агрофірма Федька" та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, засновниками ТзОВ "Агрофірма Федька" є ОСОБА_8 з часткою у статутному капіталі товариства 99,775% та ОСОБА_4 з часткою у статутному капіталі товариства 0,225 %.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 року у справі № 6/90-09, на підставі п. 1) ст. 80 ГПК України, припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою засновника ТзОВ "Агрофірма Федька" - гр. ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.03.2015 року у справі № 6/90-09.

Приймаючи таке рішення, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріали справи № 6/90-09 не містять доказів набуття гр. ОСОБА_4 статусу кредитора у справі про банкрутство ТзОВ "Агрофірма Федька", а саме: відсутні Заяви про визнання грошових вимог до боржника або відповідні докази наявності у боржника заборгованості перед гр. ОСОБА_4 Також, апеляційний господарський суд вказав на відсутність в матеріалах цієї справи інших документів, які підтверджували наявність у гр. ОСОБА_4 статусу учасника справи про банкрутство, відповідно до приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції ухвалою, гр. ОСОБА_4 звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 року у справі № 6/90-09 та передати справу на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції ст.ст.55, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 12 ГПК України, ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Крім того, гр. ОСОБА_4 посилається на судову практику Верховного суду України у справах №3-207гс17, №3-327гс15 від 01.07.2015 року.

Задовольняючи частково подану гр. ОСОБА_4 касаційну скаргу, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Згідно зі ст.41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи, що провадження у цій справі було порушено 13.04.2009 року, застосуванню підлягають норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній до 19.01.2013 року.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, випадки в яких особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку мають бути встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.