ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2014 року Справа № 910/13737/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Алєєвої І.В.,
Самусенко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2013 року
у справі № 910/13737/13
господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна"
до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"
про стягнення 48087,31 грн.
за участю представників
позивача - не з'явився
відповідача - Цивінська Н.М.
ВСТАНОВИВ:
У липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення 5 216, 00 грн. - пені, 42 871, 31 грн. - 3% річних, всього 48 087, 31 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11 вересня 2013 року (суддя Босий В.П.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2013 року (судді Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.) у справі № 910/13737/13 замінено відповідача Дочірню компанію "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" правонаступником Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" та задоволено позовні вимоги повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 11 вересня 2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29 грудня 2011 року між Товаристом з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" (постачальник) та Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником прав та обов'язків якої є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (покупець) було укладено договір поставки №УГВ4956/11-11 про закупівлю товарів за державні кошти.
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується у 2011-2012 роках поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити товар.
Пунктом 4.1 договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред'явлення постачальником рахунку на оплату товару та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у специфікації.
Додатком №1 до договору сторони погодили специфікацію №1, відповідно до якої загальна вартість товару, що поставляється за цією специфікацією, складає 303415914,00 грн.
При цьому, відповідно до п. 4 зазначеної специфікації умови та строк оплати: оплата за фактом поставки протягом 30 календарних днів з дати поставки товару.
Сервисы для юристов