Постанова ВГСУ від 25.02.2016 року у справі №910/15642/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року Справа № 910/15642/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівЯценко О.В., Фролової Г.М.,розглянувши касаційну скаргуДержавного підприємства "Суднобудівний завод ім. 61 комунара"на постанову від 16.12.2015 Київського апеляційного господарського судуу справі№910/15642/15 господарського суду міста Києваза позовомДержавного підприємства "Суднобудівний завод ім. 61 комунара"доМіністерства оборони Українипровнесення змін до договору За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - Ковальчук І.В. (дов. від 30.12.15)

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство "Суднобудівний завод ім. 61 комунара" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про внесення змін до договору від 01.09.2014 за № 247/1/14/6-61/1155 відповідно до запропонованої позивачем додаткової угоди № 2 та зобов'язання Міністерства оформити запропоновану позивачем додаткову угоду № 2 у встановленому порядку.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.08.2015 (суддя Курдельчук І.Д.) у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Міністерства оборони України в доход державного бюджету України 1 218 грн судового збору.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 у складі: Рябухи В.І., Ропій Л.М., Калатай Н.Ф. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ДП "Суднобудівний завод ім. 61 комунара" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.16, 20, 627, 651, 654, 853, 903, 905 Цивільного кодексу України, ст.ст.13, 20, 179, 180, 183, 188 Господарського кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.08.1990 був спущений на воду на річці "Інгул" в акваторії заводу добудований за державні кошти на 75% військовий крейсер (стара назва "Адмірал Любов"; нова назва "Україна") проекту 1164, заводський номер №2011.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.09.2005 за №385-р, із змінами та доповненнями, доручено Міністерству оборони України взяти на облік ракетний крейсер "Україна" як майно Збройних Сил та забезпечити його утримання у межах призначень, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для забезпечення функціонування Збройних Сил.

01.09.2014 між міністерством (замовник) і заводом (виконавець) укладено договір про закупівлю послуг та робіт за державні кошти №247/1/14/6-61/1155, за умовами якого виконавець зобов'язується у 2014 році надати послуги та виконати роботи з утримання недобудованого ракетного крейсера проекту 1164, заводський номер 2011 замовнику з дотриманням вимог законодавства згідно специфікації послуг та робіт з утримання корабля за річним планом закупівель міністерства на 2014 рік згідно з додатком 1, а замовник - прийняти через 1301 Головне військове представництво міністерства та оплатити надані послуги і виконані роботи (пункт 1.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору орієнтована вартість послуг та робіт за договором складає 5 528 585,90 грн, яка визначена на підставі розрахунково-калькуляційних матеріалів з визначення орієнтованої ціни на надання послуг та виконання робіт, складених виконавцем відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань планування, обліку і розрахунку собівартості робіт та наданого представником замовника висновку (від 26.06.2014 №583) про рівень орієнтованої ціни разом з аналізом елементів витрат, складеного на підставі проведеного аналізу собівартості та трудомісткості робіт та розгляду розрахунково-калькуляційних матеріалів з визначення орієнтованої ціни наданн послуг та виконання робіт за договором та акцептованої пропозиції за результатами застосування переговорної процедури закупівлі (витяг з протоколу від 18.08.2014 за №75/281/4, з урахуванням рішення Міністра оборони України від 16.07.2014 за №1504/з).

У п.10.1 договору визначено, що останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2014 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за договором. На підставі частини 3 ст.631 Цивільного кодексу України сторони встановлюють, що умови договору застосовуються до відносин, що виникли між ними до його укладання, а саме: надання послуг та виконання робіт з утримання корабля з 01.04.2014 (підстава: ст.631 ЦК України, рішення Міністра оборони України вх. №1504/з від 16.07.2014, лист Департаменту правового забезпечення Міністерства оборони України від 23.06.2014 №287/5/1460, лист Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України від 19.06.2014 №234/2965).

Додатковою угодою від 24.12.2014 за № 1 сторони внесли наступні зміни у договір:

- пункт 1.1 договору доповнено абзацом такого змісту: "На підставі пункту 6 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" виконавець зобов'язується з 1 січня по 17 лютого 2015 надати послуги та виконати роботи з утримання корабля; обсяг наданих послуг та виконання робіт у 2015 році не може перевищувати 20 відсотків вартості, визначеної у пункті 2.1 договору; зобов'язання замовника з прийняття і оплати послуг та робіт у 2015 році виникають після укладення додаткової угоди";

- пункт 2.1 доповнено абзацом: "Обсяг фінансування та зобов'язання сторін у 2014 році складають 5 413 910,64 грн, що відповідає вартості фактично наданих послуг та виконаних робіт виконавцем у 2014 році (з 01.04.2014 по 31.12.2014";

- пункт 4 доповнено абзацом: "Строк надання послуг та виконання робіт у 2015 році - до 17.02.2015";

- перший абзац пункту 10.1 викладено в такій редакції: "Цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 17 березня 2015 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за даним договором".

У п.2 додаткової угоди від 24.12.2014 сторони погодили, що усі інші умови договору, що не змінені цією додатковою угодою, залишаються без змін.

Судами, за твердженнями позивача, встановлено, що завод надав послуги та виконав роботи з утримання крейсера з 1 січня по 17 лютого 2015 та надіслав замовнику відповідні акти для оплати із супровідними листами від 20.02.2015 №36/219 та від 01.04.2015 № 36/371.

Також, на адреси головного представництва замовника та міністерства надсилалась претензія від 30.03.2015 № 36/357 про підписання актів надання послуг і виконання робіт у січні 2015 року.

На вказані листи позивач отримав від відповідача відповіді (від 04.03.2015 за № 259/582, від 14.04.2015 за № 259/1072), в яких ішлося про те, що зобов'язання замовника з прийняття і оплати послуг та робіт у 2015 році виникають після укладання відповідної додаткової угоди.

14.05.2015 завод звернувся до міністерства з пропозицією № 36/540 про внесення змін до договору шляхом підписання доданої до неї у 2-х примірниках додаткової угоди № 2 до договору.

Вказана пропозиція отримана відповідачем 19.05.2015, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.