Постанова ВГСУ від 25.02.2015 року у справі №8/229/09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року Справа № 8/229/09 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги гр. ОСОБА_4на ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 12.12.2014у справіГосподарського суду Миколаївської областіза позовом Приватного підприємства "Юліана - Сервіс"до Управління з використання та розвитку комунальної власності міської радитретя особаМиколаївська міська радапрозобов'язання укласти договір купівлі-продажу в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились,

відповідача: не з'явились,

3-тої особи: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 20.10.2009 господарського суду Миколаївської області позов задоволено, зобов'язано Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради укласти з Приватним підприємством "Юліана - сервіс" Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень на 1-му поверсі з 1 по 19, з № 411 по 418 та приміщень на 2-му поверсі з № 427 по 429, загальною площею 430,7 м2 у будинку літ. А-9, розміщених по АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з судовим рішенням, гр. ОСОБА_4 звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яку було повернуто без розгляду на підставі ст. 93, п. 4 ст. 97 ГПК України ухвалою цього суду від 12.12.2014, в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги відмовлено.

Громадянка ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить скасувати зазначену вище ухвалу Одеського апеляційного господарського суду як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити до Одеського апеляційного господарського суду для розгляду по суті.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Так, в обґрунтування клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку гр. ОСОБА_4 послалася на те, що про існування оскаржуваного в апеляційному порядку рішення вона дізналась випадково під час розгляду справи в Центральному районному суді м. Миколаєва про її виселення. При цьому, на думку скаржника, місцевий господарський суд повинен був залучити останню до участі у справі в якості третьої особи, як наймача кімнати № 429 у спірному гуртожитку.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційним господарським судом в даному випадку обґрунтовано взято до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутні відповідні заяви від гр. ОСОБА_4 про вступ її, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору відповідно до вимог ст. 27 ГПК України та відсутні ухвали місцевого господарського про залучення третьої особи без самостійних вимог саме ОСОБА_4

Окрім того, колегія суддів Вищого господарського суду України зважає на те, що будь - яких належних та допустимих доказів на підтвердження наявності поважних причин такого значного пропуску процесуального строку скаржником надано не було при зверненні з клопотанням про відновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно з частиною першою статті 53 ГПК за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК.

Відповідно до чинного законодавства поважними причинами визнаються лише ті, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

З огляду на зазначене вище, ухвалу Одеського апеляційного господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу від 12.12.2014 Одеського апеляційного господарського суду у справі № 8/229/09 залишити без змін.

Головуючий Божок В.С.