Постанова ВГСУ від 25.01.2024 року у справі №750/5115/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року

м. Київ

справа № 750/5115/22

провадження № 51-5104км23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча ОСОБА_1 ,

судді: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 ,

захисник ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції (далі - прокурор), на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 19 липня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022270340003505, стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає у АДРЕСА_1 , засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок м`якості, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування оскарженого судового рішення та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Свої доводи прокурор мотивує тим, що апеляційний суд в порушення статей 2, 370, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України)за наявності підстав для призначення більш суворого покарання, необґрунтовано залишив апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого без задоволення, не надав відповіді на всі доводи апеляційних скарг, допустив низку суперечностей, пом`якшив покарання, що перешкодило ухваленню законного та обґрунтованого рішення (ч. 1 ст. 412, ст. 438 КПК України).

Вказує, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано перекваліфікував дії ОСОБА_7 з ч. 4 ст. 185 КК України на ч. З ст. 185 КК України з огляду на окреме тлумачення кваліфікуючої ознаки «вчинення злочину в умовах воєнного стану», не врахував, що ОСОБА_7 крадіжка здійснена 18 липня 2022 року в нічний час (о 00:08), тобто у період комендантської години, яка діє по всій Україні, зокрема у Чернігівській області станом на дату вчинення злочину.

Вважає, що апеляційним судом не застосовано закон України, який підлягав застосуванню - ч. 4 ст. 185 КК України.

Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині перекваліфікації дій обвинуваченого призвело до пом`якшення призначеного покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи та особі обвинуваченого.

Прокурор не погоджується із твердженням апеляційного суду, що ОСОБА_7 на час вчинення правопорушення не притягувався до адміністративної відповідальності, адже, вчиняючи злочин 18 липня 2022 року, ОСОБА_7 уже був 26 травня 2022 року притягнутим до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП.