Постанова ВГСУ від 25.01.2016 року у справі №916/5033/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2016 року Справа № 916/5033/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скарги відкритого акціонерного товариства "Тольяттіазот"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 20.10.2015р. у справі господарського суду№916/5033/14 Одеської області за позовомУкраїнського державного підприємства "Укрхімтрансаміак"допублічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод"третя особавідкрите акціонерне товариство "Тольяттіазот"про за участю представників сторін: позивача - відповідача - третьої особи - врегулювання розбіжностей при укладанні договору Поповіченко О.М. дов. №07д від 21.01.2016 Поляков Д.С. дов. №2164 від 17.05.2012 Кімінчіджі С.І. дов.№1844 від 12.05.2015 Ткачова А.В. дов. б\н від 28.04.2015 Луканіна Т.В. дов. б\н від 28.04.2015

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року Українське державне підприємство "Укрхімтрансаміак" (далі - УДП "Укрхімтрансаміак", позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" (далі - ПАТ "ОПЗ", відповідач), з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про врегулювання переддоговірного спору, а саме, зобов'язання відповідача прийняти умови абз.1 пп.2.1.1, пп.2.1.3, пп.2.2.2, п.4.1, п.4.3, п.4.5, п.4.6, п.5.4 Договору №1006/1ТА-2015 від 14.11.2014 про надання послуг з приймання, охолоджування, зберігання та відвантаження на судна транзитного аміаку в редакції позивача та зобов'язати ПАТ "ОПЗ" укласти договір №1006/1ТА-2015 від 14.11.2015р. в редакції УДП "Укрхімтрансаміак".

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,- Відкрите акціонерне товариство "Тольяттіазот", Росія.

Рішенням господарського суду Одеської області від 31.03.2015 (судді Цісельський О.В., Панченко О.Л., Степанова Л.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 (судді Головей В.М., Журавльов О.О., Ярош А.І.) у задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі, посилаючись на те, що відмова відповідача укласти договір в запропонованій позивачем редакції з врахуванням приписів ст.627 ЦК України жодним чином не порушує права та охоронювані законом інтереси останнього, оскільки укладення цього договору не є обов'язковим для сторін, та у господарського суду відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача укласти договір від 14.11.2014 в редакції УДП "Укрхімтрансаміак".

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ВАТ "Тольяттіазот" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення і постанову по справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга (з урахуванням додаткових пояснень) вмотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано монопольне становище ПАТ "Одеський припортовий завод", приписи Законів України "Про трубопровідний транспорт" і "Про здійснення державних закупівель", наполягає на обов'язковому укладанні договору між сторонами у відповідності із ст.179 ГК України.

У відзиві і додаткових поясненнях на касаційну скаргу ПАТ "Одеський припортовий завод" проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає рішення і постанову по справі законними та обґрунтованими і просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.

Заслухавши присутніх представників сторін та третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, УДП "Укрхімтрансаміак" супровідним листом №1191 від 14.11.2014 надіслав на адресу ПАТ "ОПЗ" проект Договору №1006/1ТА-2015 про надання послуг з прийому, охолодження, зберігання та відвантаження на морські судна транзитного аміаку, що надходить по аміакопроводу від підприємств Росії, протягом грудня 2014-2015 років.

Отримавши проект Договору, ПАТ "Одеський припортовий завод" вжив заходи для врегулювання розбіжностей шляхом часткового погодження деяких умов проекту Договору, склав протокол розбіжностей, який був направлений позивачу супровідним листом №4641 від 19.11.2014 разом із підписаним Договором у відповідності до вимог ч.4 ст.181 ГК України, якою передбачено, що за наявності заперечень щодо окремих пунктів запропонованого договору сторона, яка одержала проект договору, складає проект розбіжностей, про що робиться застереження в договорі, та в двадцятиденний строк надсилає два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Не погоджуючись із запропонованим відповідачем протоколом розбіжностей, позивач УДП "Укрхімтрансаміак" листом №1221 від 21.11.2014 направило новий варіант протоколу розбіжностей по Договору, а також запропонувало у разі недосягнення домовленостей по спірним пунктам Договору в його редакції, врегулювати зазначений спір шляхом передачі їх на розгляд суду.

В листі від 24.11.2014 відповідач ПАТ "Одеський припортовий завод" наполягав на укладанні Договору саме в редакції ПАТ "ОПЗ" з врахуванням протоколу розбіжностей від 19.11.2014, а у разі недосягнення згоди запропонував узгодити розбіжності за допомогою Міністерства економічного розвитку та торгівлі України та Фонду державного майна України, тобто не дав згоду позивачу на розгляд розбіжностей у суді.

Не погоджуючись із протоколом розбіжностей відповідача, посилаючись на ч.7 ст.181 ГК України, не отримавши згоди ПАТ "Одеський припортовий завод", УДП "Укрхімтрансаміак" звернулось до господарського суду з позовною заявою про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладанні Договору, в судовому порядку.

Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій підставно керувались ч.5 ст.181 ГК України, якою встановлено, що сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Частиною 7 статті 181 ГК України встановлено, що, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Приймаючи до уваги викладене, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що приписи ч.7 ст.181 ГК України щодо дотримання порядку укладання господарського договору №1006/1ТА-2015 від 14.11.2014. не відносяться до відповідача, як сторони Договору, а отже вимоги позивача щодо врегулювання переддоговірного спору та зобов'язання відповідача прийняти умови вказаного договору в редакції УДП "Укрхімтрансаміак"" є необґрунтованими, оскільки розбіжності, що виникли між сторонами, не можуть бути вирішені судом в примусовому порядку, без згоди на це ПАТ "ОПЗ".

Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що запропонований позивачем проект Договору від 14.11.2014 про надання послуг з прийому, охолодження, зберігання та відвантаження на морські судна транзитного аміаку, що надходить по аміакопроводу від підприємств Росії, не відноситься до договору, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, а сторона - виконавець за цим Договором ПАТ "Одеський припортовий завод" не є монополістом на даному ринку послуг, що підтверджується відсутністю відповідача у "Зведеному переліку суб'єктів природних монополій" станом на 15.12.2014, який ведеться та затверджується Антимонопольним комітетом України.

Крім цього, Антимонопольний комітет України листом №222-29/05-3628 від 23.04.2014 також підтвердив, що ПАТ "Одеський припортовий завод" не включений до реєстру суб'єктів природних монополій у відповідних сферах, на основі яких формується Зведений перелік суб'єктів природних монополій.

Також, ст.5 Закону України "Про природні монополії", Статут ПАТ "Одеський припортовий завод", Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідка з ЄДРПОУ на ПАТ "ОПЗ" не передбачають сферу, види економічної діяльності відповідача, що відносяться до діяльності суб'єктів природних монополій.

Відтак, суди попередніх інстанцій встановили, що ПАТ "Одеський припортовий завод" не включений до реєстру суб'єктів природних монополій у сфері надання послуг з приймання, охолоджування, зберігання та відвантаження на судна транзитного аміаку, що надходить по аміакопроводу від підприємств Росії, а твердження позивача про те, що ПАТ "ОПЗ" є природним монополістом, не підтверджено у встановленому порядку.