Постанова ВГСУ від 24.12.2014 року у справі №922/2661/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року Справа № 922/2661/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03 листопада 2014 року у справі № 922/2661/14 Господарського суду Харківської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків, про стягнення 174 840 663,47 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Гриньок О.А. (дов. № 14-126 від 13.05.2014),

відповідача - Гроссу Г.В. (дов. № 38-2071/471 від 10.05.2012),

В С Т А Н О В И В:

У червні 2014 року позивач ПАТ "НАК "Нафтогаз України" пред'явив у господарському суді позов до відповідача КП "Харківські теплові мережі" про стягнення 174 840 663,47 грн.

Вказував, що 28.12.2012р. між ним (продавцем) та відповідачем (покупцем) був укладений договір № 13/2991-БО-32 купівлі-продажу природного газу, згідно якого він зобов'язався у січні - грудні 2013 року передати у власність покупцю природний газ, а покупець - прийняти і оплатити природний газ в обсягах та за ціною, визначеними договором.

Зазначав, що протягом січня - грудня 2013 року на підставі актів приймання-передачі природного газу за вказаний період передав у власність покупця природний газ на загальну суму 439 835 405,78 грн.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати отриманого природного газу в зазначеному періоді, позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив стягнути з відповідача на його користь 144 102 476,85 грн. основного боргу, 18 609 325,38 грн. пені, 17 279 538,40 грн. інфляційних втрат та 4 298 173,56 грн. 3 % річних, а всього - 184 289 514,19 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11 серпня 2014 року (суддя Светлічний Ю.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03 листопада 2014 року (колегія суддів у складі: Слободіна М.М. - головуючий, Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.), позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з КП "Харківські теплові мережі" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 144 102 476,85 грн. основного боргу, 9 304 662,69 грн. пені, 17 279 538,40 грн. інфляційних втрат, 4 298 173,56 грн. 3 % річних та 73 080,00 грн. судового збору.

Зменшено розмір пені на 50 % від первинно заявленої позивачем суми, що становить 9 304 662,69 грн.

Судові акти в частині задоволення вимог про стягнення основного боргу, інфляційних втрат та 3 % річних мотивовані посиланнями на порушення відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати отриманого природного газу, що є підставою для покладення на нього обов'язку сплатити позивачу суму основного боргу, інфляційні втрати та 3 % річних, які є складовою частиною боргу.

Рішення в частині зменшення розміру пені, обґрунтовані посиланнями на надмірно великий її розмір, встановлені судами причини неналежного виконання відповідачем зобов'язання, фінансовий стан обох сторін та передбачене ст. 233 ГК України, ст. 83 ГПК України право суду на зменшення їх розміру.

У касаційній скарзі ПАТ "НАК "Нафтогаз України", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст. 233 ГК України, ст.ст. 549-522 ЦК України, ст.ст. 43, 83 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти в частині зменшення розміру пені та постановити в цій частині нове рішення про задоволення вимог про її стягнення в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 28.12.2012р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 13/2991-БО-32, згідно якого постачальник зобов'язався передати покупцю у власність у 2013 році природний газ, а покупець - прийняти і оплатити природний газ в обсязі та за ціною, визначеними договором.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюються до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору).

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивач в період з січня по грудень 2013 року передав у власність відповідачу природний газ на загальну суму 439 835 405,78 грн., яку відповідач у порушенням умов п. 6.1 договору сплатив частково, заборгувавши позивачу 144 102 476,85 грн.