Постанова ВГСУ від 24.12.2014 року у справі №922/1658/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року Справа № 922/1658/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С.,суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиПервомайської районної державної адміністрації Харківської області, м. Первомайський, Харківська обл.на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 рокуу справігосподарського суду Харківської областіза заявою Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, м. Первомайський, Харківська обл.про перегляд за нововиявленими обставинамирішення господарського суду Харківської області від 05.06.2013 рокуза позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Первомайський, Харківська обл.до Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, м. Первомайський, Харківська обл.провизнання договору оренди поновленим

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.07.2014 року заяву Первомайської районної державної адміністрації Харківської області про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 05.06.2013 року по справі № 922/1658/13 про визнання додаткової угоди до договору оренди укладеною за нововиявленими обставинами задоволено; скасовано рішення господарського суду Харківської області від 05.06.2013 року про визнання додаткової угоди до договору оренди укладеною за нововиявленими обставинами.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що Закон України "Про аквакультуру", який набрав чинності з 01.07.2013 року, тобто до вступу в силу рішення у даній справі, є нововиявленою обставиною у справі, про які не було і не могло бути відомо.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 року рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2014 року було скасовано та залишено без задоволення заяву Первомайської районної державної адміністрації Харківської області про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 05.06.2013 року за нововиявленими обставинами.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що прийняття закону не є нововиявленою обставиною у розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини сторін врегульовані судовими рішеннями у даній справі під час розгляду справи по суті не можуть бути врегульовані законом, що набрав чинності після прийняття рішення судом першої інстанції.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Первомайська районна державна адміністрація Харківської області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 року та залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2014 року.

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 відзиву на касаційну скаргу подано не було.

Сторін згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційних скарг, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

В пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставнинами" від 26.12.2011 року № 17 роз'яснено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути підтверджені належним чином засвідченими доказами.

Не можуть бути визнані нововиявленими нові обставини, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені судом при первісному розгляді спору.

В п. 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду від "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" 26.12.2011 року № 17 роз'яснено, що скасування чи зміна нормативного акта, на якому ґрунтувалось судове рішення, може вважатись нововиявленою обставиною (в розумінні пункту 1 статті 112 ГПК) лише за умови, якщо в акті, яким скасовано чи змінено попередній, зазначено про надання йому зворотної сили.

Крім того, слід зазначити, що однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі статті 112 Господарського процесуального кодексу України є істотність цих обставин для вирішення спору, а тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у своїй заяві про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень посилається на новий нормативно-правовий акт, а саме, Закон України "Про аквакультури", що набрав чинності 01.07.2013 року.

Однак, як вірно відзначено судом апеляційної інстанції, за результатами розгляду справи по суті господарським судом Харківської області було винесено рішення 05.06.2013 року, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 22.10.2013 року, а відтак, даний закон, на який посилається відповідач як на нововиявлену обставину, набрав чинності в період апеляційного провадження у даній справі.

Крім того, апеляційним господарським судом правомірно зауважено, що правовідносини між позивачем та відповідачем, врегульовані рішенням господарського суду Харківської області від 05.06.2013 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 22.10.2013 року, виникли до набрання чинності Законом України "Про аквакультури", а тому ці правовідносини не можуть бути врегульовані законом, що набув чинності після прийняття рішення судом першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що прийняття нового закону не є нововиявленою обставиною у розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не впливає на оцінку правовідносин сторін, тобто не має суттєвого значення для вирішення даного спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 року є законною та обґрунтованою, при винесені судового акту фактичні обставини встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм процесуального права.

Посилання Первомайської районної державної адміністрації Харківської області в касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником правових норм та не спростовують законних і обгрунтованих висновків апеляційного господарського суду.