Постанова ВГСУ від 24.12.2014 року у справі №910/20475/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року Справа № 910/20475/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Іванової Л.Б.суддівГольцової Л.А. (доповідач), Кролевець О.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ"на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 24.06.2014 Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014у справі№ 910/20475/13Господарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімімпекс"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехвуглець"; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Газотурбінні технології"; 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармоніка"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ"прозвернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 906243890,17грнза участю представників:

позивача: Пономаренко П.І., дов. від 24.11.2014;

відповідача-1: повідомлений, але не з'явився;

відповідача-2: повідомлений, але не з'явився;

відповідача-3: повідомлений, але не з'явився;

відповідача-4: Конопко І.І., дов. від 20.08.2013;

третьої особи: Китманова К.С., дов. від 02.01.2014;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 у справі № 910/20475/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Шкурдова Л.М., судді - Удалова О.Г., Сташків Р.Б.) позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мальченко А.О., Жук Г.А., Кропивна Л.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 у справі № 910/20475/13 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ПАТ "АвтоКрАЗ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, просить прийняті у даній справі судові рішення залишити без змін.

Від відповідачів відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між позивачем (Банк) та третьою особою (Позичальник) 09.10.2008 укладений договір кредитної лінії № 205/31/2, за умовами якого Банк зобов'язався надати на умовах договору, а Позичальник зобов'язався отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені договором строки кредит, сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 2.2 договору з урахуванням додаткової угоди від 18.12.2009 № 9 до договору передбачено, що кредит надається у вигляді мультивалютної відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 25.12.2012.

Сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 40000000,00 доларів США (п. 2.3 договору).

Згідно п. 2.3.5 договору з урахуванням додаткової угоди від 18.12.2009 № 9 до договору сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з таким графіком: у період 23.02.2009 - 09.10.2009 діючий ліміт кредитування становить 40000000,00 доларів США; у період 24.02.2009 - 22.04.2009 - 56000000,00 доларів США; у період 23.04.2009 - 02.06.2009 - 57850000,00 доларів США; у період 03.06.2009 - 29.02.2012 - 500759150,00 грн; у період 01.03.2012 - 31.03.2012 - 500000000,00 грн; у період 01.04.2012 - 30.04.2012 - 450000000,00 грн; у період 01.05.2012 - 31.05.2012 - 400000000,00 грн; у період 01.06.2012 - 30.06.2012 - 350000000,00 грн; у період 01.07.2012 - 31.07.2012 - 300000000,00 грн; у період 01.08.2012 - 31.08.2012 - 250 000000,00 грн; у період 01.09.2012 - 30.09.2012 - 200000000,00 грн; у період 01.10.2012 - 31.10.2012 - 150000000,00 грн; у період 01.11.2012 - 30.11.2012 - 100000000,00 грн; у період 01.12.2012 - 25.12.2012 - 50000000,00грн.

Згідно п. 2.4 договору, кредит надається Позичальнику траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на поповнення обігових коштів з погашенням кожного траншу не пізніше 365 днів з дати його надання.

Відповідно до п. 2.7.1 договору з урахуванням додаткової угоди від 18.12.2009 № 9, проценти за користування кредитом починаючи з 01.12.2009 розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 15% річних, яка може бути змінена в порядку, визначеному договором.

Сплата нарахованих процентів за період з 01.12.2009 по 31.12.2010 (включно) проводиться Позичальником щомісячно у сумі процентів, яка розраховується з використанням процентної ставки на рівні 7% річних. Залишок несплачених процентів, нарахованих за період з 01.12.2009 по 31.12.2010 підлягає до сплати, починаючи з 01.01.2012 щомісячно, рівними частинами у строк разом з процентами, нарахованими за користування кредитними коштами за грудень 2011 року та протягом 2012 року (п. 2.7.3 договору з урахуванням додаткової угоди від 18.12.2009 № 9).

Пунктом 5.3.2 договору визначено, що позичальник взяв на себе зобов'язання точно в строки, обумовлені договором, погашати кредит та своєчасно у визначені договором строки сплачувати плату (проценти) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання зобов'язань за договором, на першу вимогу Банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

Відповідно до п. 7.1.1 договору, за порушення взятих на себе зобов'язань з повернення суми кредиту, комісійних винагород та своєчасної сплати процентів за користування кредитом, Позичальник зобов'язався сплатити на користь Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми платежу за кожний день прострочення.