Постанова ВГСУ від 24.12.2014 року у справі №910/11586/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року Справа № 910/11586/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. (доповідач) - головуючого, Дунаєвської Н.Г.,Мележик Н.І.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Неос Банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 вересня 2014 рокуу справі№ 910/11586/13господарського судуміста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность Супутникові Комунікації" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность ТВ" про стягнення заборгованості за договором поруки за участю представників: від позивача: від відповідача: від третьої особи:Григориця В.О., Клименко Р.В., Олексенко Н.В.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Банк Кіпру" звернулося до господарського суду із позовом до ТОВ "Поверхность Супутникові Комунікації" про стягнення заборгованості на підставі договору поруки.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.10.2013 у справі № 910/11586/13 позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Поверхность-Супутникові Комунікації" як з поручителя на користь ПАТ "Банк Кіпру" як кредитора 26728149,47 грн. заборгованості по кредиту, 8732982,48 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами та 518553,40 грн. пені.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано наявністю у третьої особи ТОВ "Поверхность ТВ" як позичальника боргу перед позивачем за кредитним договором. Стягуючи борг із поручителя, суд виходив із того, що кредитором направлено вимогу до поручителя в межах строку, встановленого ч.4 ст.559 ЦК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 (Ткаченко Б.О. - головуючий, Алданова С.О., Чорногуз М.Г.) рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, у позові відмовлено.

Апеляційний господарський суд послався на те, що поруку припинено, оскільки банком порушено шестимісячний строк, який встановлено для звернення із вимогою до поручителя. А вимога, яку враховано місцевим господарським судом, базується на заборгованості за іншим договором, який не є предметом даного спору.

ПАТ "Неос Банк" не погоджуючись із постановою звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, з урахуванням додаткових пояснень, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Зокрема, скаржник зазначає, що сторони кредитного договору визначили граничний строк виконання позичальником своїх зобов'язань по поверненню кредиту- 11.12.2012. В матеріалах справи наявна копія вимоги банку до поручителя, датована 11.06.2013. Таким чином, на думку скаржника, кредитором не порушено строк, встановлений ч.4 ст.559 ЦК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.11.2014 у справі №910/11586/13 касаційну скаргу прийнято до провадження.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 24.11.2014 у справі № 910/11586/13 у зв'язку із закінченням проходження підготовки суддів Плюшка І.А., Дунаєвської Н.Г., Мележик Н.І. у Національній школі суддів України сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А., судді Дунаєвська Н.Г., Самусенко С.С.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.11.2014 розгляд касаційної скарги у справі №910/11586/13 відкладено.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 15.12.2014 у справі № 910/11586/13 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А., судді Мележик Н.І., Самусенко С.С.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.12.2014 розгляд касаційної скарги у справі №910/11586/13 відкладено.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 22.12.2014 у справі № 910/11586/13 у зв'язку із перебуванням судді Плюшка І.А. у відпустці сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Самусенко С.С. (доповідач), судді Дунаєвська Н.Г., Мележик Н.І.

За статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Господарськими судами встановлено, що 18.09.2006 між позивачем як кредитором та третьою особою як позичальником укладено кредитний договір №002-130/2006, за умовами якого банк зобов'язався відкрити кредитну лінію із сплатою відсотків річних, визначених у договорі та додаткових угодах.

11.01.2010 між позивачем як кредитором, відповідачем як поручителем та третьою особою як позичальником укладено договір поруки № 54-2010, за яким з урахуванням внесених змін до договору, поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання позичальником в повному обсязі грошових зобов'язань, що випливають з кредитного договору № 002-130/2006 від 18.09.2006 та всіх додаткових угод до нього.

Пунктом 3.2 договору поруки передбачено, що дія договору припиняється після повного виконання позичальником або поручителем зобов'язань перед кредитором за кредитним договором.

Також судами встановлено, що на виконання умов кредитного договору №002-130/2006 від 18.09.2006 кредитор надавав позичальнику грошові кошти, що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позичальника за період з 18.09.2006 по 05.06.2013.

Натомість, позичальник належним чином не виконав покладені на нього зобов'язання за кредитним договором в обумовлені строки, визначені погодженим графіком, не здійснив повернення банку кредиту, не сплатив процентів за користування кредитом у розмірах та терміни, передбачені умовами кредитного договору.

Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій встановили, що у позичальника виникла заборгованість перед кредитором, яка складається з 1699973,00 дол. США та 13140265,28 грн. заборгованості за кредитом, 449882,57 дол. США та 5137071,11 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за період з 18.09.2006 по 11.12.2012.

Проте, досліджуючи питання наявності підстав для задоволення вимог кредитора шляхом стягнення боргу з поручителя як солідарного боржника суди попередніх інстанцій дійшли протилежних висновків щодо питання припинення поруки.