Постанова ВГСУ від 24.11.2016 року у справі №908/1629/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року Справа № 908/1629/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий, суддяЯценко О.В.,суддіБакуліна С.В., Ходаківська І.П.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМУС"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2016 у справі№ 908/1629/15-ггосподарського судуЗапорізької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬТА ТЕКС"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ДОМУС"простягнення 87768,60грн,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Гнип А.С.- відповідача:Міснянко С.М.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Текс" (Позивач) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домус" (Відповідач) стягнення 87768,60 грн за договором оренди №83/13 від 13.05.2013р., з яких: основної заборгованості в розмірі 68860,40грн., 3% річних в розмірі 1383,01грн., інфляційних втрат в розмірі 17525,19грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.04.2016 року (суддя Топчій О.А.) у задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі з підстав ненастання у Відповідача обов'язку з повернення передплати орендної плати за договором оренди №83/13 від 13.05.2013р., оскільки не відбулося погашення заборгованості зі спожитої електроенергії за липень 2014р., а також вказана заборгованість не була зарахована як виконання Орендарем зобов'язань, зазначених у п.6.4 договору оренди, за умов, що строк виконання такого повернення залежить від погашення всіх заборгованостей Орендарем за договором.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2016 року (судді: Попков Д.О., Радіонова О.О., Ломовцева Н.В.) рішення господарського суду Запорізької області від 21.04.2016р. скасовано, та прийнято нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

" 1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Текс", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМУС", м. Донецьк про стягнення суми в розмірі 87768,60грн. задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМУС" (вул. Артема, 51а, м.Донецьк, 83001, ЄДРПОУ 32281613) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Текс" (вул. Лук'янівська, 23, м. Київ, 04071, ЄДРПОУ 37357021) суму невикористаної передплати в розмірі 68860,40грн. та судовий збір у розмірі 1433,40грн."

3. У задоволені решти позовних вимог відмовити."

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що п.6.2 договору встановлено строк утримання внесеної передплати, який визначається строком дії договору, а саме протягом всього строку дії договору як забезпечення виконання Орендарем зобов'язань, зазначених в п. 6.4 договору, п.6.6 договору передбачений спеціальний порядок повернення передплати після закінчення дії договору, що не залежить від здійснення Орендодавцем дій по зарахуванню в порядку п.6.4 договору, актом звірки встановлена наявність невикористаної частини передплати в розмірі 68860,40грн., тому утримання суми передплати, після припинення дії договору та при відсутності зустрічних грошових вимог до Орендаря на суму невикористаної передплати, лише на підставі не здійснення самим Орендодавцем дій в порядку п.6.5 договору, є зловживанням правом з боку останнього в розумінні ст.13 Цивільного кодексу України, що є несумісним із принципами цивільного законодавства, закріпленими п.6 ч.1 ст.3 цього Кодексу.

Отже, Відповідач не має належних підстав для ухилення від виконання зумовленого умовами договору обов'язку з повернення невикористаної суми передплати після припинення такого договору оренди, в силу приписів ст.ст. 525, 526 та 629 Цивільного кодексу України, а також - ст.193 Господарського кодексу України

Відповідач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду від 20.09.2016 року скасувати з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, рішення господарського суду Запорізької області від 21.04.2016 року залишити в силі.

Скаржник доводить, що передбачений п.6.5. договору механізм зарахування є обов'язковим з огляду на норми ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, тому покладений в основу оскаржуваного рішення висновок суду апеляційної інстанції про необов'язковість його дотримання є безпідставним та таким, що грубо порушує зазначені норми матеріального права.

За твердженням скаржника між сторонами наявні обов'язки, оскільки позивач не сплатив рахунок фактуру за електроенергію, спожиту в об'єкті оренди протягом липня 2014 року на суму 3 199.60 грн, тому він вважає, що відповідно до п. 12.1. договору останній не вважається припиненим, а протилежне твердження суду в рішенні апеляційної інстанції є порушенням норм матеріального права, а саме ч.І ст. 598, ч. 1 ст.599 та ч.І ст. 601 ЦК України.

Скаржник стверджує, що жодних актів звірки, зокрема й того, копія якого наявна у матеріалах справи, він з Позивачем не підписував, печатку на ньому не ставив, особа, яка підписала акт від імені Відповідача не є його представником і не має жодного права виступати від його імені чи підписувати будь-які документи, тому судом порушені ст.ст. 32, 34, 36, 43 ГПК України.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено місцевим судом 13.05.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Домус" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта Текс" (Орендар) було укладено договір оренди №83/13.

В п.2.3 договору, в редакції додаткової угоди від 06.07.2014р. сторони погодили, що строк оренди становить по 31.07.2014р., при цьому перебіг строку оренди починається з дати підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкту оренди.

Актом приймання-передачі від 01.06.2013р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення №33 на 1 поверсі будівлі торгівельно-розважального центру "Green Plaza", розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, буд. 51А.

Згідно з п.4.3 договору в орендну плату не входять, а сплачуються окремо відшкодування вартості комунальних послуг, а саме, відшкодування вартості спожитої електроенергії.

В свою чергу, п.4.4 договору передбачено, що відшкодування вартості спожитої електроенергії розраховується Орендодавцем та сплачується Орендарем Орендодавцю за показниками лічильника за тарифами, що встановлені у м. Донецьку для нежитлових приміщень юридичних осіб. Показники лічильника фіксує представник Орендодавця кожного місяця в присутності Орендаря, або представника Орендаря, або особи, яка працює у Орендаря. У випадку відсутності лічильників, пломб, їх пошкодження або несправності, відшкодування вартості спожитої електроенергії розраховується Орендодавцем та сплачується Орендарем Орендодавцю за розрахунковою потужністю, яка зазначається в акті приймання-передачі об'єкта оренди.

Відповідно до п.5.2 договору датою виконання Орендарем зобов'язань щодо сплати всіх платежів за цим договором вважається дата зарахування суми платежу у повному обсязі на поточний банківський рахунок Орендодавця.

Згідно з п.5.7 договору відшкодування вартості комунальних послуг нараховується та сплачується Орендарем Орендодавцю за кожний місяць з дати підписання стонами акта приймання-передачі об'єкта оренди орендарю до дати підписання акта приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди Орендодавцю, включаючи обидві такі дати, на підставі наданих Орендодавцем рахунків протягом п'яти банківських днів з дати надання рахунку.