ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2015 року Справа № 922/1702/14
Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий (доповідач), судді Палій В.В. і Прокопанич Г.К.,
розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області, м. Харків,
на рішення господарського суду Харківської області від 07.07.2015
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.08.2015
зі справи № 922/1702/14
за позовом заступника прокурора Харківської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі:
Харківської міської ради (далі - Міська рада), м. Харків;
Державної екологічної інспекції у Харківській області (далі - Інспекція), м. Харків,
до товариства з обмеженою відповідальністю "Харківвтормет" (далі - Товариство)
про стягнення 3 563 321,85 грн.,
за участю представників:
Міської ради - не з'явився,
Інспекції - не з'явився,
Товариства - не з'явився,
Генеральної прокуратури України - Збариха С.М.,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор в інтересах держави в особі Міської ради та Інспекції звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства 3 563 321,85 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земельної ділянки.
Справа неодноразово розглядалася господарськими судами.
Рішенням господарського суду Харківської області від 07.07.2015 (колегія суддів у складі: Пономаренко Т.О. - головуючий суддя, судді Ємельянова О.О., Ольшанченко В.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.08.2015 (колегія суддів у складі: Камишева Л.М. - головуючий суддя, судді Бондаренко В.П., Івакіна В.О.), в задоволенні позову відмовлено.
Прийняті зі справи судові рішення з посиланням на приписи статей 1, 17, 33, 42, 43 Закону України від 05.03.1998 № 187/98-ВР "Про відходи" (далі - Закон № 187/98), статей 46, 56 Закону України "Про охорону земель", статей 40, 55, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 1, 2 Закону України "Про металобрухт", статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, статті 211 Земельного кодексу України та пунктів 1.2, 1.3, 2, 3.2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171 (у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 № 149) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за № 285/2725, мотивовано тим, що приписи Закону № 187/98 не поширюються на відносини, які виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом, а також недоведеністю: розміщення відповідачем відходів у розумінні Закону № 187/98 на його земельній ділянці; наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення.
У касаційній скарзі Прокурор просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Міська рада подала відзив на касаційну скаргу, в якому підтримала її доводи та просила розглянути справу за наявними матеріалами і без участі представника Міської ради.
Інші відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника Генеральної прокуратури України, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами:
Сервисы для юристов