Постанова ВГСУ від 24.09.2014 року у справі №917/203/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року Справа № 917/203/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Черкащенка М.М.

суддів: Нєсвєтової Н.М.

Круглікової К.С.

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.07.2014

у справі №917/203/14

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" в особі Кобеляцького управління по експлуатації газового господарства

до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Відродження"

про визнання договору укладеним

за участю представників сторін

від позивача: Гречко С.І. - за довіреністю;

від відповідача: Грущанський В.О. - за довіреністю.

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" в особі Кобеляцького управління по експлуатації газового господарства звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Відродження", в якій просило вважати укладеним договір на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) в редакції, яка підписана Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" та відповідає вимогам Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" та постанови НКРЕ №228 від 07.03.2013 року "Про затвердження Типового договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами)", а також стягнути з відповідача на користь позивача 1218,00 грн. судового збору.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 22.04.2014 року у справі №917/203/14 позов задоволено повністю. Вирішено вважати договір на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України №1/13 укладеним на умовах запропонованих позивачем. Стягнуто з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Відродження" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" 1147,00 грн. витрат з оплати судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 року у справі №917/203/14 рішення господарського суду Полтавської області від 22.04.2014 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 скасувати, а рішення господарського суду Полтавської області від 22.04.2014, залишити в силі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" на підставі ліцензії серії АТ №507490 виданої 09.08.2011 здійснює діяльність з постачання природного газу споживачам та розподіл природного газу, а отже відповідно до положень Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" є газопостачальним та газорозподільним підприємством.

В свою чергу, на кошти Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Відродження" збудовані газопроводи середнього та високого тиску до с. Оленівка Козельщинського району та газопровід середнього тиску до с. Калинівка Козельщинського району, що входять до складу Єдиної газотранспортної системи України, а отже відповідно до норм чинного законодавства є власником вказаного майна, що також підтверджується актами прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом системи газопостачання.

Звертаючись з даним позовом, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" зазначало, що для приведення взаємовідносин з відповідачем у відповідність до вимог Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" направляв останньому лист від 24.07.2013 року за вих. №874 з пропозицією про укладення одного із запропонованих НКРЕ Типових договорів, лист від 09.09.2013 щодо врегулювання договірних відносин з попередженням про вимушене припинення постачання природного газу по газових мережах відповідача. В подальшому, позивач направив відповідачу лист від 24.12.2013 №1696 з підписаними проектами договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України у двох примірниках для його підписання та оформлення. Вказані листи отримані відповідачем, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, проте залишені без відповіді.

В свою чергу, відповідач вказав на те, що листами від 23.01.2014 №14 та від 06.02.2014 №26 він заперечував проти укладення договору та вказував на те, що відсутні підстави для передачі газопроводів позивачу, а також на те, що вартість послуг вказана у договорі є необґрунтованою, а також не погоджувався з строком дії договору. Проте, доказів направлення вказаних листів позивачу суду так і не надав.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач є власником складових Єдиної газотранспортної системи України та при цьому не є газотранспортним або газорозподільним підприємством, а тому відповідно до вимог ч. 4, 5 ст. 7-1 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" зобов'язаний укласти з газотранспортним або газорозподільним підприємством відповідний договір. Враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів надання відповідей на листи позивача з пропозиціями привести взаємовідносини відповідно до норм вказаного закону, суд дійшов висновку про укладення договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України,в редакції позивача.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції вказав на те, місцевий господарський суд дійшов безпідставного висновку про те, що відповідач зобов'язаний укласти з позивачем саме договір на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України, оскільки нормами Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" передбачена альтернатива передачі складових Єдиної газотранспортної системи України від власника до газотранспортного або газорозподільного підприємства, а саме або передати у власність, господарське відання чи користування, або укласти з такими підприємствами договір про експлуатацію таких складових.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає рішення місцевого господарського суду обґрунтованим, а висновки суду апеляційної інстанції помилковими та безпідставними, виходячи з наступного.