Постанова ВГСУ від 24.07.2017 року у справі №914/2853/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2017 року Справа № 914/2853/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. -головуючого (доповідач), Карабаня В.Я., Ковтонюк Л.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на рішенняГосподарського суду Львівської області від 26.01.2017та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2017у справі№ 914/2853/16 Господарського суду Львівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Червоноградтеплокомуненерго"простягнення 2789394,52 грн.,за участю представників від позивача: від відповідача: Безпалюк О.Л., не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до господарського суду із позовом до Комунального підприємства "Червоноградтеплокомуненерго" (далі - КП "Червоноградтеплокомуненерго") про стягнення із відповідача 2789394,52 грн., з яких: 2050032,41 грн. пені, 144019,23 грн. 3% річних, 595342,88 грн. інфляційних нарахувань.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.01.2017 у справі № 914/2853/16 (суддя Мороз Н.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 (у складі колегії суддів: Данко Л.С.- головуючого, Галушко Н.А., Орищин Г.В.) позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" частково задоволено. Стягнуто із відповідача на користь позивача 1025016,20 грн. пені, 595342,88 грн. інфляційних втрат, 144019,23 грн. 3% річних та 41841,00 грн. витрат з оплати судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийняти рішенням та постановою, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 26.01.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі № 914/2853/16 скасувати у частині відмови у стягненні 1025016,21 грн. пені, і прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути із КП "Червоноградтеплокомуненерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 1025016,21 грн. пені, в іншій частині рішення Господарського суду Львівської області від 26.01.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі № 914/2853/16 залишити без змін.

У касаційній скарзі заявник посилається на недотримання норм матеріального та процесуального права господарськими судами.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець, позивач) та КП "Червоноградтеплокомуненерго" (покупець, відповідач) 08.12.2014 укладено договір № 2157/15-ТЕ-21 купівлі-продажу природного газу (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно із УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням (п. 1.2. договору).

Обсяги передачі газу протягом 2015 року, у тому числі по місяцях кварталів передбачені п. 2.1 договору.

Відповідно до п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання - передачі газу.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 9.3 укладеного договору сторонами збільшено позовну давність - строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду із вимогою про захист своїх прав встановлюється тривалістю у 5 років.

Договір набирає чинності із дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 11. договору).

Судами встановлено, що на виконання умов укладеного договору, позивачем передано протягом січня - грудня 2015 року, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 28656851,73 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, підписаними та скріпленими печатками сторін.

Відповідачем зобов'язання із оплати за поставлений газ не виконано належним чином у зв'язку із чим позивачем нараховано відповідачу пеню, 3 % річних та інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення із відповідача сум пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, господарські суди виходили з наступного.

Відповідно до статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (частина перша статті 693 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 3 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування саме до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законами та договором. При цьому, відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України)