Постанова ВГСУ від 24.06.2015 року у справі №910/16327/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року Справа № 910/16327/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Остапенка М.І.,

Суддів Гончарука П.А. (доповідача),

Кондратової І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" на рішення господарського суду міста Києва від 3 грудня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 березня 2015 року у справі №910/16327/14 за позовом Служби зовнішньої розвідки України до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" про зобов'язання вчинити дії та стягнення 1 269 889,20 грн.,

Встановив:

У серпні 2014 року Служба зовнішньої розвідки України звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі", в якому, з урахуванням уточнення вимог, позивач просив зобов'язати відповідача: виконати обов'язок щодо повернення майна, переданого відповідачу за договорами зберігання №22/14 від 25 листопада 2013 року, №23/14 від 25 листопада 2013 року, №24/14 від 23 грудня 2013 року, №25/14 від 23 грудня 2014 року з належним оформленням відповідно до умов договорів та чинного законодавства актів приймання-передачі майна; зобов'язати відповідача відшкодувати вартість неповернутого майна, переданого за договором зберігання №26/14 від 26 грудня 2013 року, загальною вартістю 1 850 135 грн.; зобов'язати відповідача сплатити штрафні санкції у розмірі 1 091 579,65 грн. за невиконання взятого на себе зобов'язання з повернення майна, переданого за договором зберігання №26/14 від 26 грудня 2013 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 3 грудня 2014 року у справі №910/16327/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 березня 2015 року, позов задоволено,, зобов'язано відповідача виконати обов'язок щодо повернення майна, переданого відповідачу за договорами зберігання №22/14 від 25 листопада 2013 року, №23/14 від 25 листопада 2013 року, №24/14 від 23 грудня 2013 року, №25/14 від 23 грудня 2014 року з належним оформленням відповідно до умов договорів та чинного законодавства актів приймання-передачі майна; стягнуто з відповідача на користь позивача вартість неповернутого майна, переданого за договором зберігання №26/14 від 26 грудня 2013 року, у розмірі 1 850 135 грн., 1 091 579,65 грн. штрафу за невиконання взятого на себе зобов'язання з поверненню майна за договором зберігання №26/14 від 26 грудня 2013 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 58 834,29 грн. та до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 218 грн.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині зобов'язання відповідача вчинити дії та стягнення штрафних санкцій у сумі 1 091 579,65 грн., прийняти у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні зазначених вимог.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, протягом листопада-грудня 2013 року сторонами у справі були укладені шість договорів зберігання майна, а саме:

- від 25 листопада 2013 року №22/14 на зберігання спеціального комплекту бойового плавця №2 на загальну суму 906 468 грн.;

- від 25 листопада 2013 року №23/14 на зберігання спеціального комплекту бойового плавця №1 на загальну суму 2 128 700 грн.;

- від 23 грудня 2013 року №24/14 на зберігання спеціального комплекту бойового плавця №2 на загальну суму 906 468 грн.;

- від 23 грудня 2013 року №25/14 на зберігання спеціального комплекту бойового плавця №2 на загальну суму 906 468 грн.;

- від 26 грудня 2013 року №26/14 на зберігання спеціального комплекту навісного обладнання до стрілецької зброї як однієї інвентарної одиниці товару із найменуванням переліку усіх складових цього комплекту, що складається із 35-ти спеціальних комплектів навісного обладнання до стрілецької зброї на загальну суму 1 850 135 грн.;

- від 24 грудня 2013 року № 27/14 на зберігання різних видів речового та інвентарного майна на загальну суму 2 115 336 грн.

Також судами встановлено, що вказане майно позивач за договорами закупівлі майна за державні кошти від 19 листопада 2013 року №581/13, від 19 листопада 2013 року №582/1, від 19 листопада 2013 року №584/13, від 18 грудня 2013 року №645/13, від 19 грудня 2013 року №701/13, від 26 грудня 2013 року №752/13 придбав у відповідача. Пунктом 2.1. зазначених договорів встановлено, що якість, комплексність, технічні характеристики товару зазначені у паспортах на вироби та сертифікатах відповідності на товар.

Умовами договорів зберігання сторони погодили, що зберігання є безоплатним (п. 1.2.); зберігач зобов'язаний вживати всіх заходів для забезпечення схоронності майна протягом строку зберігання (п. 2.1.1); зберігач несе відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна поклажодавця, відповідно до договорів та чинного законодавства України з моменту одержання майна та до моменту його повернення (п. 2.3.1); зберігач зобов'язаний повернути майно поклажодавцеві за першою вимогою останнього (п. 2.1.4); поклажодавець зобов'язаний забрати у зберігача майно до закінчення строку договору (п. 3.1.2.); поклажодавець має право у будь-який час вимагати у зберігача повернення майна, яке знаходиться на зберіганні (п. 3.2.); зберігач несе відповідальність за збереження та цілісність майна з моменту передання на зберігання і до моменту його повернення поклажодавцеві, а у випадку втрати (нестачі) або пошкодження майна або його частини - відшкодувати всі пов'язані з цим збитки (п. 4.2); строк дії договорів закінчується 31 липня 2014 року (п. 6.2).

Зазначене майно на загальну суму 8 813 575 грн. передано відповідачу на зберігання за актами прийому-передачі від 25 листопада 2013 року, від 23 грудня 2013 року, від 24 грудня 2013 року, від 26 грудня 2013 року. При цьому, шість комплектів бойового плавця передавалися на зберігання як одиниця товару.

В листах від 6 червня 2014 року №16/2/1479дск (а.с. 35 Т. 1) та від 16 червня 2014 року №16/2/1524дск позивач просив відповідача повернути передані на зберігання товарно-матеріальні цінності протягом трьох робочих днів від дня надходження цих листів. В свою чергу, відповідач повідомив позивача, що зазначене майно перебуває на складах підприємства за адресами: м. Київ, просп. Возз'єднання, 1; Київська обл. м. Вишгород, вул. Набережна, 3; Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Гребіни, 24; АР Крим, м. Бєлогорск, вул. Чобан-Заде, та запропонував узгодити графік його отримання за вказаними адресами (а.с. 36 том 1).

Листом від 19 червня 2014 року №16/2/1557дск позивач повідомив контактні дані своїх представників для узгодження графіку отримання товарно-матеріальних цінностей. Однак відповідач в листі від 25 червня 2014 року № 9-10/10 вказав, що представники Служби зовнішньої розвідки України у встановлений термін не забрали майно зі зберігання; умовами договорів зберігання обов'язок забрати майно покладено на поклажодавця і, оскільки відповідач не має можливості власними силами здійснити доставку майна позивачу, просив останнього забезпечити отримання майна зі складів.

1 липня 2014 року позивач повідомив відповідача про термінову необхідність повернення залишку спірного майна, у зв'язку з чим він має намір 2 липня 2014 року власними силами здійснити отримання товару зі складів відповідача, на що останній надав згоду. При цьому, листом від 9 липня 2014 року №9-10/12дск відповідач просив позивача провести інвентаризацію фактично повернутого майна на предмет наявності всіх комплектуючих.

Відповідач частково повернув позивачу передане на зберігання майно.

13 жовтня 2014 року сторони склали акти (а.с. 14-26 Т. 2) звірки фактичного завезення майна на склад позивача для тимчасового зберігання його до моменту прийняття і обліку у встановленому договорами зберігання порядку. Оскільки окремі складові частини чотирьох комплектів бойового плавця, придбані за договорами закупівлі за державні кошти №581/13, №582/13, №645/13, №701/13, повернуті відповідачем в розукомплектованому стані, в зв'язку з чим кожен такий окремий комплект не становить одиницю товару, сторонами акти приймання-передачі повернутого відповідачем майна не оформлювалися, і вказане майно не було взято позивачем на інвентаризаційний (бухгалтерський) облік.

Крім того, позаплановою перевіркою матеріальних цінностей (водолазне обладнання), придбаних за вказаними вище договорами закупівлі, яка проводилась 27-30 жовтня 2014 року, і від участі в якій представники відповідача відмовились, було встановлено, що частина повернутого обладнання, переданого за договорами №22/14, №23/14, №24/14, №25/14, не відповідає технічним вимогам та на нього відсутня технічна документація, частина обладнання використовувалась, тому підлягає заміні на нові зразки.