ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2014 року Справа № 913/3380/13
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач), Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м. Львів (далі - ДТГО "Львівська залізниця"), в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень", м. Івано-Франківськ (далі - ВП "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень"),
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.04.2014
зі справи № 913/3380/13
за позовом ДТГО "Львівська залізниця" в особі ВП "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Михайлівська", м. Золоте, м. Первомайськ Луганської області (далі - ТОВ "Збагачувальна фабрика "Михайлівська"),
про стягнення 48 720, 00 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ДТГО "Львівська залізниця" звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з ТОВ "Збагачувальна фабрика "Михайлівська" 48 720 грн. штрафу за неправильне зазначення в залізничній накладній № 53386157 маси вантажу, відправленого у вагоні № 67376780.
Рішенням господарського суду Луганської області від 13.02.2014 (суддя Василенко Т.А.) позов задоволено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.04.2014 (колегія суддів у складі: суддя Шевкова Т.А. - головуючий, судді Бойченко К.І., Чернота Л.Ф.) рішення місцевого господарського суду скасовано; у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ДТГО "Львівська залізниця" просить Вищий господарський суд України постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі внаслідок порушення судом апеляційної інстанції положення статті 43 Господарського процесуального кодексу України та статті 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - ГПК України, Статут).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши повноту встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
Господарськими судами у справі встановлено, що:
- 12.06.2013 ТОВ "Збагачувальна фабрика "Михайлівська" зі станції Маріївка Донецької залізниці за накладною № 53386157 здійснило відправлення вагону № 67376780 вантажоодержувачу - ПАТ "Івано-Франківськцемент" на станцію призначення Ямниця Львівської залізниці;
13.06.2013 на транзитній станцію Дебальцево - Сортувальне Донецької залізниці здійснено зважування зазначеного вагону № 67376780 та встановлено, що вага вантажу не відповідає вазі, заявленій у супровідній накладній № 53386157: маса нетто складає 73 700 кг замість 62 000 кг, що більше за вантажопідіймальність вагону;
- у зв'язку з цим було складено комерційного акта від 14.06.2013 БН 722138/253;
- на станції призначення Ямниця Львівської залізниці відбулося повторне зважування вагону, яке зафіксовано в комерційному акті від 14.06.2013 БН 722138/253, а саме: у розділі "Ж" цього акта зазначено, що при перевірці вантажу - різниці проти цього акта не виявилось.
Відповідно до статті 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту визначено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Згідно зі статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно з пунктом 12 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07. 2002 за № 567/6855, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.
Судом першої інстанції встановлено, що, зокрема, комерційним актом від 14.06.2013 БН 722138/253 доведено неправильне зазначення відповідачем у накладній № 53386157 маси вантажу, тому підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача суми штрафу за таке порушення, нарахованого згідно зі статтею 118 Статуту.
Сервисы для юристов