ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2014 року Справа № 904/9035/13
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Львов Б.Ю. (доповідач) і Палій В.В.,
розглянувши касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ,
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2014
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2014
зі справи № 904/9035/13
за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі - Фонд)
до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - Товариство), м. Дніпропетровськ,
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - відкрите акціонерне товариство "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" (далі - Компанія), м. Дніпропетровськ,
про стягнення 82 086,83 грн.,
за участю представників:
позивача - Сіднєнка О.Л.,
відповідача - Каракоці О.Р.,
третьої особи - не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Фонд звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства 82 086,83 грн. збитків, завданих через безоплатне, без укладення договору оренди користування відповідачем частиною - 6,38 м2 -приміщення, розташованого в місті Дніпропетровську, вул. Набережна Леніна, 37.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2014 (суддя Первушин Ю.Ю.) залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2014 (колегія суддів у складі: Прокопенко А.Є. - головуючий суддя, судді Дмитренко А.К., Крутовських В.І.), в задоволенні позову відмовлено.
Прийняті попередніми судовими інстанціями рішення та постанова зі справи з посиланням, зокрема, на приписи статті 759 Цивільного кодексу України та статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано недоведеністю використання відповідачем приміщень поза межами площі, орендованої за договором від 23.10.2009 № 12/02-3652-ОД (далі - Договір).
У касаційній скарзі Фонд просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила про безпідставність її доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників позивача та відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Місцевий та апеляційний господарські суди, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з наведенням у судових рішеннях зі справи необхідного мотивування, беручи до уваги досліджені ними наявність та зміст згаданого Договору, строки його дії та додаткову угоду до Договору від 01.08.2012, зокрема, щодо повернення майна, з'ясувавши фактичні обставини, пов'язані з виконанням сторонами договірних зобов'язань, встановивши: отримання Товариством від Фонду за актом приймання-передачі приміщень, що знаходяться на балансі Компанії площею 705 м2; повну сплату відповідачем орендної плати (при фактично орендованій площі в 658 м2; за технічним паспортом за станом на 08.07.2009); повернення 28.02.2013 за актом приміщень площею 705 м2, -
дійшли обґрунтованих висновків щодо відсутності з боку позивача безоплатного використання частини приміщення площею 6,38 м2, а тому й правомірно відмовили в задоволенні даного позову.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.
Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Сервисы для юристов