Постанова ВГСУ від 24.06.2014 року у справі №57/176

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року Справа № 57/176 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Воліка І.М.,

Прокопанич Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_2на рішеннягосподарського суду міста Києва від 25.01.2011 р. (суддя Гулевець О.В.)та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 р. (судді Коршун Н.М., Баранець О.М., Пашкіна С.А.)у справі№57/176 господарського суду міста Києваза позовомВідкритого акціонерного товариства "Яготинський маслозавод"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_2простягнення 52 056 грн. 51 коп.за участю представників: від позивача не з'явилисьвід відповідачане з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.01.2011 р. у справі №57/176, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 р., позов Відкритого акціонерного товариства "Яготинський маслозавод" (далі - ВАТ "Яготинський маслозавод") до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) задоволено, стягнуто з відповідача 52 056 грн. 51 коп. - основного боргу, 520 грн. 57 коп. - держаного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, ФОП ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржені судові рішення та передати справу №57/176 на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга, зокрема, мотивована тим, що судові рішення у справі №57/176 прийняті на підставі неналежних доказів, а саме, на підставі копій вже знищених оригіналів документів та документів, підписаних неуповноваженими особами.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.06.2014 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Демидова А.М., судді: Ємельянов А.С. (доповідач у справі), Мирошниченко С.В., касаційну скаргу ФОП ОСОБА_2 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.06.2014 р.

Розпорядженням Секретаря першої судової палати №02-05/227 від 23.06.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Демидової А.М. на лікарняному та перебуванням судді Мирошниченка С.В. у відпустці, для розгляду справи №57/176 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Волік І.М., Прокопанич Г.К.

В судове засідання 24.06.2014 р. представники позивача та відповідача не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників сторін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем виникли внаслідок укладення 14.02.2007 р. між ВАТ "Яготинський маслозавод" (продавець) та ФОП ОСОБА_2 (покупець) договору на постачання молочної продукції виробництва ВАТ "Яготинський маслозавод", за умовами якого продавець надає покупцю можливість представляти його інтереси при реалізації молочної продукції та масла вершкового в місті Києві.

Так, п. 1.2 вказаного договору встановлено, що продавець на пільгових умовах проводить гуртовий відпуск продукції покупцю, який її реалізує в торгових підприємствах і оплачує в установлені терміни.

Відповідно до п. 2.1.3 договору про постачання молочної продукції продавець зобов'язується здійснювати продаж продукції покупцеві по гуртово-відпускним цінам із застосуванням знижки 10% за умови реалізації молочної продукції на суму не менше ніж 100 000 грн. 00 коп.

Оплата за продукцію проводиться з відстрочкою однієї поставки, що зазначено в п. 2.2.5 договору.

Як вбачається з матеріалів справи та досліджено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, позивачем на виконання умов договору б/н від 14.02.2007 р. було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 653 731 грн. 90 коп. Проте, відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості продукції виконав частково в сумі 593 118 грн. 70 коп.

Враховуючи 10% знижку та повернення в окремих випадках зіпсованої продукції, заборгованість відповідача перед позивачем склала 53 656 грн. 51 коп.

ФОП ОСОБА_2 зобов'язання щодо погашення заборгованості виконав частково на суму 1 600 грн. 00 коп.

Вищевказане підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 11.10.2007 р., копіями транспортних накладних та прибуткових касових ордерів, які містяться в матеріалах справи та досліджені судами попередніх інстанцій.

Відповідпо до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Вказане закріплено в ст. 712 Цивільного кодексу України.