Постанова ВГСУ від 24.04.2014 року у справі №917/1865/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року Справа № 917/1865/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Могил С.К. (головуючий), Борденюк Є.М., Вовк І.В. (доповідач),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комсомольське автотранспортне підприємство № 15347" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 року у справі № 917/1865/13 за позовом комунального виробничого підприємства "Комсомольськтеплоенерго" до публічного акціонерного товариства "Комсомольське автотранспортне підприємство № 15347" про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 104 863,01 грн., пені в сумі 93 711,61 грн., 3 % річних у сумі 1 777,04 грн. та 104,80 грн. інфляційних сум на підставі договору про постачання енергії в гарячій воді від 04.09.2012 року № 791 у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання з оплати відпущеної теплової енергії за період з січня по квітень 2013 року.

До початку розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив заявлені вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість за поставлену теплову енергію з січня по квітень 2013 року в сумі 104 863,01 грн., пеню в сумі 84 237,43 грн. за період з 21.01.2013 року по 20.07.2013 року, 3 % річних у сумі 1 579,27 грн. за період з 21.01.2013 року по 13.08.2013 року та 104,80 грн. інфляційних сум за період з лютого по серпень 2013 року.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 07.11.2013 року (суддя Сірош Д.М.) позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 84 237,43 грн., 3 % річних у сумі 1 579,27 грн. та 104,80 грн. інфляційних сум.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 року (судді Бондаренко В.П., Ільїн О.В., Россолов В.В.) зазначене рішення суду першої інстанції змінено в частині стягнення пені та вказано у 7 рядку другого абзацу резолютивної частини рішення "76 504,83 грн. пені" замість "84 237,43 грн. пені", а в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати та справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що постанова апеляційного господарського суду є законною та просить залишити її без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 24.04.2014 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 04.09.2012 року між КВП "Комсомольськтеплоенерго" (постачальник) та ПАТ "Комсомольське автотранспортне підприємство № 15347" (споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 791, за умовами якого постачальник зобов'язався постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався сплачувати за одержану теплову енергію щомісячно в термін, передбачений цим договором, за встановленими нормами і тарифами, затвердженими виконавчим комітетом Комсомольської міської ради від 07 жовтня 2011 року за № 681 з розрахунку на 1 кв. метр опалювальної площі і 1 куб. метр гарячої води або за показаннями засобів обліку теплової енергії та гарячої води.

Згідно із пунктом 3.2.6 договору, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 08.11.2012 року, щомісячно із 15 по 20 число представник теплової інспекції теплопостачальної організації фіксує показники приладу обліку теплової енергії та фактичний обсяг теплоспоживання для подальшого розрахунку зі складанням відповідного акту.

За пунктом 6.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, здійснюється споживачем самостійно у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та Додатку № 4.

За додатком № 4 до договору оплата за спожиту теплову енергію для опалення здійснюється протягом опалювального сезону у розмірі 19,18 грн. з ПДВ за 1 м2 загальної площі, та 879,79 грн. з ПДВ за 1 Гкал, згідно з рішенням виконавчого комітету Комсомольської міської ради від 07 жовтня 2011 року за № 681.

Відповідно до пункту 6.3. договору за протоколом узгодження розбіжностей від 08.11.2012 року до договору споживач сплачує за використану теплову енергію, починаючи з 05 числа поточного місяця рівними частками поточне споживання теплової енергії. Остаточний розрахунок за використану теплову енергію проводиться до 05 числа місяця наступного за розрахунковим.

Пунктом 7.2.3 договору встановлено, що у випадку несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію Відповідач сплачує пеню у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше ставки, встановленої законодавством.

Актом звірки розрахунків від 23.09.2013 року за договором № 791 сторони підтвердили існування заборгованості відповідача перед позивачем на суму 104 863,01 грн. за поставлену теплову енергію за період з січня по квітень 2013 року.

Предметом даного судового розгляду є вимоги постачальника про стягнення із споживача заборгованості, пені, 3 % річних та інфляційних сум у зв'язку з неналежним виконанням ним обов'язку з оплати одержаних послуг за договором постачання теплової енергії в гарячій воді.

Висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову про стягнення заборгованості, 3 % річних та інфляційних сум мотивовано доведеністю порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати наданих послуг за спірний період, разом з цим висновок апеляційного суду про зміну рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені шляхом зменшення її розміру обгрунтовано невірно здійсненим позивачем розрахунком пені за вказаний ним період.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

В силу ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).