ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2014 року Справа № 904/9187/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Бондар С.В., Палія В.В.розглянувши у відкритому судо-вому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" Нафтогаз України"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.14у справі№904/9187/13господарського судуДніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" Нафтогаз України"доКомунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"простягнення сумиза участю представників від:позивачаХаліної А.О. (дов. від 16.03.12)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені
В С Т А Н О В И В :
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія" Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення із Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" 28022753,68 грн., з яких 21308536,63 грн. основного боргу, 147935,02 грн. втрат від інфляції,2530800,39 грн. пені, 838868,89 грн. 3% річних, 3196612,76 - 7% штрафу.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.14 (суддя
Мілєва І.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.14 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Антонік С.Г., суддів: Чимар Л.О., Чохи Л.В.), припинено провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 557641,10 грн. Позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" Нафтогаз України" 25653254,85 грн., з яких: 20750895,53грн.- основний борг, 1771560,27грн. - пеня, 2237628,93грн.- 7% штраф, 54301,23грн. - інфляційні втрати, 838868,89 грн.-3% річних. В решті позовних вимог відмовлено. Судові акти мотивовані тим, що мало місце порушення відповідачем умов договору щодо оплати за поставлений природний газ. Зменшуючи розмір пені та штрафу на 30%, суди послалися на ч.3 ст.551 ЦК України, ч.1 ст.233 ГК України, ч.3 с т.83 ГПК України та мотивував великою дебіторською заборгованістю споживачів за послуги теплопостачання.
Не погоджуючись із судовими актами у частині зменшення пені і штрафу, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в оскаржуваній частині та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Свої доводи скаржник обґрунтовує прийняттям зазначених актів з порушенням норм матеріального права (ст.ст.219, 229, 233 ГК України, ст.551 ЦК України) та процесуального права (ст.ст.42, 43, 83 ГПК України). В решті судові акти не оскаржуються, а тому, у частині задоволення позову судові акти Вищим господарським судом України не перевіряються та підлягають залишенню без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 30.09.11 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (покупець) укладено договір №14/2309/11 про купівлю-продаж природного газу .
На виконання умов договору позивач протягом серпня - грудня 2012 року поставив, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 175936,913 тис. куб.м. на загальну суму 230336606,50 грн. Відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати прийнятого газу виконував неналежним чином. Заборгованість на час подачі позову складала 21308536,63грн. 28.11.13 відповідач перерахував позивачу 557641,10грн. Таким чином, заборгованість відповідача на момент винесення рішення складала 20750895,53 грн.
У зв'язку з цим господарський суд обґрунтовано припинив провадження в частині стягнення 557641,10 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмета спору та стягнув основний борг у сумі 20750895,53грн. разом з нарахованими на неї 3% річних та інфляційними. Судові акти в цій частині позивачем не оскаржуються, а тому, не перевіряються судом касаційної інстанції та підлягають залишенню без змін.
Також позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 530 800,39 грн., 7% штрафу за несвоєчасну оплату поставленого природного газу у розмірі 3 196 612,76 грн.
Розрахунок неустойки судами визнаний правильним, але належні до стягнення штраф та пеню зменшено на 30% з посиланням на наступне. Як позивач так відповідач знаходяться в скрутному фінансовому становищі. Позивач за 2012 рік має збитки більше 10 млрд. грн.. Збитки відповідача майже 250 000 тис. грн. При цьому збитки позивача на вказану суму не є лише наслідком порушення зобов'язання за договором відповідачем. Газ, який отримувався відповідачем, використовувався лише для теплопостачання населення та релігійних організацій. Дебіторська заборгованість відповідача станом на 01.10.13 становить 321242 тис. грн.., з яких борг населення складає 119473, тис. грн., місцеві та державні бюджети установи - 26063,7 тис. грн.. Кредиторська заборгованість складає 1297641,8 тис.грн. Відповідачем проводиться робота по погашенню дебіторської заборгованості. У 2013 році до суду пред'явлено 120 позовів на загальну суму 12195651,33 грн. за цей період судом з боржників стягнуто 11393353,80 грн. боргу. На виконанні в державній виконавчій службі знаходиться виконавчих документів на загальну суму 16621427,66 грн.
Таким чином, оскільки неналежне виконання відповідачем зобов'язання за договором, щодо своєчасної оплати пов'язано саме з несвоєчасною оплатою споживачами виробленого тепла, населення звільнене від сплати пені за несвоєчасні розрахунки, відповідачем приймаються заходи для стягнення заборгованості із споживачів для подальшого погашення заборгованості перед позивачем, відсутні докази того, що несвоєчасна оплата за спожитий газ саме відповідача призвела до фінансового стану в якому знаходиться позивач, суди зменшили розмір штрафних санкцій на 30%.
Колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує правову позицію судів з огляду на наступне. Цивільним кодексом України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст.546 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом (ч.2 ст.551 ЦК України). Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч.3 ст.551 ЦК України).
У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст.3, ч.3 ст.509 ЦК України та ч.ч.1-2 ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Пунктом 1 ст.233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. В даному випадку судами дотриманий баланс інтересів сторін та правомірно зменшено розмір неустойки.
Інші посилання скаржника в обґрунтування касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог ст. 33 ГПК України. Твердження заявника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятих у справі рішень колегія суддів не вбачає.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим і апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.14 у справі №904/9187/13 залишити без змін.
Головуючий - суддя Б. М. Грек
Судді С. В. Бондар
Сервисы для юристов