ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2016 року Справа № 922/5004/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Бондар С.В., Васищака І.М.розглянувши у відкритому судо-вому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства "Окко-Нафтопродукт"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 26.01.16у справі№922/5004/15господарського судуЛьвівської областіза позовомХарківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету УкраїнидоПриватного підприємства "Окко-Нафтопродукт"простягнення сумиза участю представників від:позивачаКлюсова Т.М. (дов. від 22.03.16)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені
В С Т А Н О В И В :
Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Окко-Нафтопродукт" 68 000,00 грн. штрафу та 68 000,00 грн. пені за правопорушення законодавства про захист економічної конкуренції за рішенням від 03.07.14 №158-р/к. Ухвалою від 03.09.15 справу направлено за підсудністю до господарського суду Львівської області.
Рішенням господарського суду Львівської області від 09.11.15 (суддя Манюк П.Т.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.16 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Галушка Н.А., судді: Кузь В.Л., Орищин Г.В.), позов задоволений повністю. Судові акти обґрунтовані тим, що рішення АМК України не було виконане, але і не скасоване у встановленому порядку.
Не погоджуючись із судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, прийнявши нове рішення, яким у позові відмовити. Свої доводи скаржник обґрунтовує неправильним застосуванням судами норм ст.1 та ч.4 ст.52 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" та грубим порушенням ч.3 ст.35 та ч.1 ст.79 ГПК України, що призвело, на думку скаржника, до прийняття незаконних судових рішень.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, рішенням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.07.14 №158-р/к визнано, що відповідач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене ч.3 ст.6, п.1 ст.50 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, а саме схожих дій на ринку роздрібної реалізації дизельного пального у межах м. Харкова та приміської території, обмеженої кільцевою дорогою та з урахуванням автозаправних станцій, розміщених поблизу цієї дороги, які призвели до обмеження конкуренції, у той час, коли аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій, за що на відповідача накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.
Відповідно до ч.3 ст.56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" відповідачу необхідно було сплатити штраф, вказаний у п.2 рішення від 03.07.14 №158-р/к у 2-місячний строк з дня одержання вказаного рішення, тобто з 18.07.14 по 18.09.14.
Не погодившись з рішенням позивача, відповідач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківського ОТВ АМКУ про визнання його недійсним.
Рішенням господарського суду Харківської області від 01.12.14 у справі №922/3939/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.15 та постановою Вищого господарського суду України від 05.08.15, у задоволенні позову ПП "Окко-Нафтопродукт" до Харківського ОТВ АМКУ про визнання частково недійсним рішення відмовлено. Відтак, рішення у справі №922/3939/14 набрало законної сили.
Зважаючи на те, що відповідачем штраф у розмірі 68 000,00 грн. у встановлений 2-місячний строк не був сплачений, позивачем згідно ч.5 ст.56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" була нарахована пеня у розмірі 1,5% за кожний день прострочення сплати зазначеного штрафу, що становить
68 000,00 грн.
У матеріалах справи відсутні докази сплати штрафу та пені відповідачем, через що Харківське ОТА АМКУ звернулося з позовом до ПП "Окко-Нафтопродукт" про стягнення 136 000,00 грн., з яких: 68 000,00 грн. штрафу та 68 000,00 грн. пені, що і стало предметом розгляду даної справи.
Судами вищевказані фінансові нарахування визнані обґрунтованими, оскільки несплата штрафу у строки, передбачені рішенням та пені надає органам АМКУ стягувати їх у судовому порядку. І зважаючи на те, що позивачем на адресу відповідача направлено рішення від 03.07.14 № 158-р/к, яке отримано відповідачем 18.07.14, про що є вхідний номер реєстрації №241 (а.с.7), а відповідач зобов'язаний виконати рішення у 2-місячний строк, про що протягом 5 днів повідомити позивача, яке ПП "Окко-Нафтопродукт" не виконано вчасно, через що суди дійшли висновку про право позивача на стягнення штрафних санкцій. Крім того, суди дійшли висновку про обґрунтованість вимог щодо стягнення пені за період з 02.12.14 до 07.01.15 включно, з 10.04.15 до 14.07.15 включно та з 06.08.15 до 27.08.15 на загальну суму 68 000,00 грн., бо сукупна кількість прострочених відповідачем днів сплати штрафу, що накладений зазначеним адмінколегії рішенням становить 147 днів. І оскільки відповідач не скористався своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу у строки, передбачені ст.60 ЗУ "Про захист економічної конкуренції"), закінчення зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу АМКУ, при тому, що існує преюдиційне рішення господарського суду Харківської області від 01.12.14 у справі №922/3939/14, залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.15 та постановою Вищого господарського суду України від 05.08.15, якими відмовлено у задоволенні позову ПП "Окко-Нафтопродукт" до Харківського ОТВ АМКУ про визнання недійсним рішення від 03.07.14 №158-р/к у частині, яка стосується ПП "Окко-Нафтопродукт", то судами попередніх інстанцій задоволено позов про стягнення з відповідача штрафних санкцій та пені за не виконання рішення Харківського ОТВ АМКУ.
Суди також дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань про зупинення провадження у справі №922/5004/15 до вирішення господарськими судами справи №922/3962/14 за позовом ПП "Деол Трейд" (попереднє найменування ПП "Окко-Бізнес") до Харківського ОТВ АМКУ про визнання частково недійсним рішення адмінколегії, оскільки матеріали справи не містять доказів визнання недійсним зазначеного рішення АМКУ у частині, яка стосується ПП "Окко-Нафтопродукт".
Колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує правову позицію суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Матеріали справи свідчать, що рішення Харківського ОТВ АМКУ було отримано 18.07.14, і зважаючи на те, що існує преюдиційне рішення господарського суду Харківської області від 01.12.14 у справі №922/3939/14, залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.15 та постановою Вищого господарського суду України від 05.08.15, якими відмовлено у задоволенні позову ПП "Окко-Нафтопродукт" до Харківського ОТВ АМКУ про визнання недійсним рішення від 03.07.14 №158-р/к у частині, яка стосується ПП "Окко-Нафтопродукт", то існують всі підстави, відповідно до ст.22 ЗУ "Про Антимонопольний комітет України" для його обов'язкового виконання.
Частиною 3 ст.56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" визначено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу АМКУ, сплачує його у 2-місячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Відповідач штраф у розмірі 68 000,00 грн. до 18.09.14 не сплатив, а тому, на думку колегії суддів касаційної інстанції, господарські суди дійшли правомірного висновку про задоволення позову у цій частині.
З питань нарахування пені, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що ЗУ "Про захист економічної конкуренції" передбачене стягнення пені за кожний день прострочення сплати штрафу у розмірі 1,5% від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу АМКУ (ч.5 ст.56), а тому стягнення судами попередніх інстанцій пені є правомірним і обгрунтованим.
Що стосується доводів скаржника про необґрунтованість відмови судів про задоволення численних клопотань про зупинення провадження у справі №922/5004/15 до вирішення господарськими судами справи №922/3962/14 за позовом ПП "Деол Трейд" (попереднє найменування ПП "Окко-Бізнес") до Харківського ОТВ АМКУ про визнання частково недійсним рішення адмінколегії, суд касаційної інстанції звертає увагу на той факт, що матеріали справи не містять жодних доказів визнання недійсним зазначеного рішення АМКУ у частині, яка стосується ПП "Окко-Нафтопродукт", а тому правових підстав для задоволення вищезазначених клопотань відповідача судами обгрунтовано не знайдено.
За вказаних обставин господарські суди дійшли правомірного висновку про законність вимог позову щодо стягнення штрафу і пені у заявленому розмірі.
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування судових актів попередніх інстанцій у справі, а тому їх слід залишити без змін, так як вони ухвалені при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Сервисы для юристов