ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2015 року Справа № 922/5583/14
Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. - головуючий (доповідач), судді Палій В.В., Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Оптово-виробничої торгівлі Оптвиробторг", м. Харків (далі - ПАТ "Оптвиробторг"),
на ухвалу господарського суду Харківської області від 04.12.2014 та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2015
зі справи № 922/5583/14
за позовом ПАТ "Оптвиробторг"
до спільного підприємства "Вітмарк-Україна" в формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса (далі - СП "Вітмарк-Україна"),
про стягнення 57 999, 30 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ПАТ "Оптвиробторг" - Кропивко І.А.,
СП "Вітмарк-Україна" - не з'яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ПАТ "Оптвиробторг" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з СП "Вітмарк-Україна" завданої орендованому майну шкоди у сумі 57 999,30 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.12.2014 (суддя Присяжнюк О.О.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 (колегія суддів у складі: суддя Могилєвкін Ю.О. - головуючий, судді Пушай В.І., Плужник О.В), позовну заяву надіслано за підсудністю до господарського суду Одеської області. У касаційній скарзі ПАТ "Оптвиробторг" просить Вищий господарський суд України зазначені судові акти скасувати, а справу передати за підсудістю до господарського суду Харківської області внаслідок порушення господарськими судами частини третьої статті 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки, на думку скаржника, спір у справі фактично є спором про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника ПАТ "Оптвиробторг", Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Статтею 16 ГПК України врегульовано питання виключної підсудності справ.
Так, у частині третій статті 16 ГПК України (на яку посилається скаржник) зазначено, що справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.
Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України, якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.
Зі змісту судових актів у справі вбачається, що ПАТ "Оптвиробторг" звернулося до суду з позовом про стягнення шкоди, завданої орендованому майну, у сумі 57 999,30 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що після закінчення 31.05.2014 строку укладеного ПАТ "Оптвиробторг" (орендодавець) та СП "Вітмарк-Україна" (орендар) договору оренди від 30.11.2011 № 27/11/ХК 160 під час повернення орендованого майна (складського приміщення площею 1 756, 4 м2, що знаходиться за адресою: м. Харків, провул. Унецький, 1 "а") орендодавцем було встановлено, що орендар пошкодив орендоване майно та значно погіршив його стан, у зв'язку з цим сторони не підписали акта повернення орендованого майна.
З урахуванням наведеного місцевий та апеляційний господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що підсудність даної справи слід визначити відповідно до приписів частини другої статті 15, частини першої статті 17 ГПК України, тому справу передано за підсудністю за місцезнаходженням відповідача - до господарського суду Одеської області.
Спір у справі не є спором про витребування майна з чужого незаконного володіння. Таких вимог позивач не заявляє. Отже, скаржник помилково вважає, що є підстави визначити виключну підсудність даної справи згідно з частиною третьою статті 16 ГПК України.
З огляду на викладене підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.
Сервисы для юристов