Постанова ВГСУ від 24.03.2015 року у справі №904/6827/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Справа № 904/6827/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В.розглянувши касаційні скаргиПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" та Приватного підприємства "Дніпромет"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 рокуу справі господарського суду№ 904/6827/14 Дніпропетровської областіза заявоюПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія"про визнання банкрутом розпорядник майна Венська О.О.у судовому засіданні взяли участь представники :

ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго":не з'явилися, ПП "Дніпромет":не з'явилися,ТОВ "Вікторія":не з'явилися,ПАТ "ВТБ Банк":Супряга С.О. (довіреність №207/11.5.2 від 15.05.2014 року).ВСТАНОВИВ :

ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2014 року прийнято до розгляду заяву Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - ініціюючого кредитора) про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" (далі - боржника) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1-2).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2014 року порушено провадження у справі про банкрутство боржника, визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника на загальну суму 1 627 202, 82 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Венську О.О., призначено у справі попереднє судове засідання на 03.12.2014 року (том 1, а.с. 61 - 62).

Оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Вікторія" оприлюднено місцевим господарським судом на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 23.09.2014 року (том 1, а.с. 64).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2014 року (суддя Владимиренко І.В.) затверджено реєстр вимог кредиторів боржника з вимогами таких кредиторів: ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" на суму 6 090 грн. (перша черга), 1 565 424, 50 грн. (четверта черга), 61 778, 32 грн. (шоста черга); ПАТ "ВТБ Банк" на суму 1 218 грн. (перша черга), 212 269 519, 81 грн. (четверта черга), 24 115 048 грн. (шоста черга); ПП "Дніпромет" на суму 1 218 грн. (перша черга), 87 855, 91 грн. (четверта черга); ПП "Вторсплав" на суму 1 218 грн. (перша черга), 305 138 грн. (четверта черга); окремо внесено до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ПАТ "ВТБ Банк" на суму 89 508 755, 30 грн. як забезпечені заставою; окремо внесено до реєстру вимог кредиторів відомості про рухоме та нерухоме майно боржника, яке є предметом застави; зобов'язано розпорядника майна боржника Венську О.О. у десятиденний строк після проведення попереднього засідання повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення; встановлено дату проведення зборів кредиторів - до 17.12.2014 року; рішення зборів кредиторів та комітету кредиторів направити господарському суду до початку підсумкового засідання, яке призначено на 24.12.2014 року (том 1, а.с. 141 - 143).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою в частині розгляду кредиторських вимог ПАТ "ВТБ Банк", ініціюючий кредитор - ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" та конкурсний кредитор - ПП "Дніпромет" (далі - скаржники) звернулися до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати ухвалу попереднього судового засідання від 03.12.2014 року в оскаржуваній частині та прийняти в цій частині нове рішення, обґрунтовуючи порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при затвердженні реєстру вимог кредиторів боржника з грошовими вимогами ПАТ "ВТБ Банк" на загальну суму 325 894 541, 11 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2014 року строк процедури розпорядження майном боржника продовжено на два місяці (том 1, а.с. 166).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Білецької Л.М., суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.) апеляційні скарги ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" та ПП "Дніпромет" задоволено частково, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2014 року у даній справі скасовано частково та викладено пункт 2 її першого абзацу у такій редакції:

"2. Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" з грошовими вимогами у розмірі 1 218, 00 грн. (першої черги задоволення); 198 988 790, 20 грн. (четвертої черги задоволення); 23 053 696, 48 грн. (шостої черги задоволення).".

В іншій частині ухвалу попереднього засідання місцевого господарського суду від 03.12.2014 року залишено без змін, в решті вимог відмовлено (том 1, а.с. 190-191).

Не погоджуючись з винесеною постановою, скаржники звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просили скасувати постанову апеляційного суду від 28.01.2015 року в цілому та ухвалу суду першої інстанції від 03.12.2014 року в частині визнання та включення до реєстру кредиторських вимог ПАТ "ВТБ Банк", прийняти у справі нове рішення, аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статей 55 Конституції України, статей 546, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статей 7, 23, 42, 45 Закону про банкрутство, статей 1, 33 Закону України "Про іпотеку", статей 45, 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Скаржники доводять, що апеляційним судом безпідставно не взято до уваги заборгованості боржника з повернення кредитних коштів, стягненої на користь ПАТ "ВТБ Банк" за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2013 року у справі №25/223-10(39/113-09), яке набрало законної сили, оскільки встановлені ним обставини є преюдиційними при розгляді спірних грошових вимог банку, а збільшення курсу долара США, як іноземної валюти, в якій надавалися кредитні кошти, до гривні на момент звернення банку зі заявою з грошовими вимогами до боржника в жовтні 2014 року у порівнянні з курсом долара США до гривні на момент розгляду позовних вимог банку про дострокове повернення боржником кредитних коштів станом на жовтень 2012 року, не може ставити під сумнів обов'язковість виконання рішення суду, яке набрало законної сили. За твердженням скаржників, суди попередніх інстанцій помилково включили до складу конкурсних вимог ПАТ "ВТБ Банк" 3% річних, які нараховано на прострочену боржником суму кредиту та суму несвоєчасно сплачених ним процентів за кредитом, як плату за користування чужими грошовими коштами, згідно частини 2 статті 625 ЦК України, в той час як умовами кредитного договору передбачено іншу плату за користування кредитними коштами банку (на момент укладення договору - 14% річних, а після внесення змін до нього - 13,5%). Також, скаржники вважають грошові вимоги ПАТ "ВТБ Банк" такими, що повністю забезпечені заставою майна боржника, у зв'язку з чим, згідно частини 8 статті 23 та частини 9 статті 45 Закону про банкрутство, підлягають внесенню окремо до реєстру вимог кредиторів та погашаються в позачерговому порядку за рахунок майна підприємства-боржника, яке є предметом забезпечення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 28.01.2015 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника ПАТ "ВТБ Банк" Супрягу С.О., дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частинами 1, 2, 5, 6, 8 статті 23 Закону про банкрутство передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна. Розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.

Отже, правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника визначає суд незалежно від того чи визнавались ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні. При цьому, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом належними доказами, оскільки відповідно до статті 23 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори одночасно зі заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують, а саме первинні документи, визначені законодавством про бухгалтерський облік, виконавчі документи або рішення суду, яке набрало законної сили. Забезпечені кредитори також зазначають відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням їх кредиторських вимог. Непідтвердження грошових вимог кредитором належними доказами може бути підставою для відмови у визнанні грошових вимог такого кредитора.

Згідно з частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.10.2014 року, шляхом направлення поштового відправлення, ПАТ "ВТБ Банк" звернулося до господарського суду зі заявою за вих. №7512/1-2 від 09.10.2014 року з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 325 894 541, 11 грн., в якій просило 212 269 519, 81 грн. включити до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу задоволення, 24 115 048 грн. - у шосту чергу задоволення, 1 218 грн. судових витрат - у першу чергу задоволення, а 89 508 755, 30 окремо внести до реєстру як вимоги, забезпечені заставою майна боржника (том грошових вимог ПАТ "ВТБ Банк" у справі №904/6827/14, а.с. 2 - 75).

В обґрунтування кредиторських вимог банк зазначив про прийняття господарським судом Дніпропетровської області у справі №25/223-10(39/113-09) рішення від 22.05.2013 року, яке набрало законної сили, про стягнення з боржника-позичальника на користь банку-кредитодавця 125 154 501, 63 грн., в тому числі 87 886 700 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 37 241 989, 13 грн. простроченої заборгованості по процентах, 25 500 грн. витрат на державне мито, 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (том грошових вимог ПАТ "ВТБ Банк" у справі №904/6827/14, а.с. 54 - 63).

Також, банк нарахував боржнику-позичальнику заборгованість за кредитним договором станом на 30.04.2014 року на загальну суму 24 091 705, 07 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.09.2014 року (дата порушення провадження у даній справі про банкрутство), становить 325 867 510, 61 грн., з яких: прострочена заборгованість по кредиту станом на 23.09.2014 року - на суму 148 787 419 грн.; строкова заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.08.2014 року по 22.09.2014 року включно, - на суму 1 618 063, 18 грн.; прострочена заборгованість по сплаті процентів станом на 23.09.2014 року - на суму 120 517 809, 39 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту, нарахована за період з 24.03.2014 року по 22.09.2014 року включно, - на суму 15 511 088, 43 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів, нарахована за період з 26.03.2013 року по 22.09.2014 року включно, - на суму 8 603 959, 57 грн.; 3% річних за прострочення повернення кредиту за період з 31.01.2009 року по 22.09.2014 року включно - на суму 19 908 737, 04 грн.; 3% річних за прострочення сплати процентів за період з 01.11.2008 року по 22.09.2014 року включно - на суму 10 920 434, 01 грн. (том грошових вимог ПАТ "ВТБ Банк" у справі №904/6827/14, а.с. 10 - 17).

Судом першої інстанції встановлено обставини визнання розпорядником майна боржника Венською О.О. кредиторських вимог ПАТ "ВТБ Банк" на суму 325 894 541, 11 грн. в повному обсязі та включення їх до реєстру вимог кредиторів (том 1, а.с. 105-110).