Постанова ВГСУ від 24.03.2015 року у справі №4/41-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Справа № 4/41-Б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,

розглянувши касаційні скарги Приватного підприємства "Золодар" та арбітражного керуючого Шведюк Людмили Петрівнина постанову у справіРівненського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 №4/41-Б господарського суду Житомирської областіза заявою Приватного підприємства "Надра"доВідкритого акціонерного товариства "Житомирхліб"провизнання банкрутом,за участю представників сторін: Шведюк Л.П. - арбітражний керуючий, Колодюк В.А. - представник арбітражного керуючого Шведюк Л.П., Дячок І.О. - представник Відкритого акціонерного товариства "Житомирхліб" та арбітражного керуючого Вудуди Г.І., Рудницька З.І. - представник Приватного підприємства "Золодар".

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 19.11.2014, зокрема, відмовлено ТОВ "Алвіс Менеджмент" в задоволенні скарги на дії ліквідатора ВАТ "Житомирхліб" Шведюк Людмили Петрівни; відмовлено арбітражному керуючому Вудуді Гаррі Ігоровичу в задоволенні заяви про участь у справі про банкрутство ВАТ "Житомирхліб" в якості ліквідатора.

При цьому суд першої інстанції керувався приписами статей 3-1, 17, 24, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 04.11.2012 та виходив з того, що ліквідатор банкрута Шведюк Л.П. виконує покладені на неї обов'язки з дотриманням вимог Закону, її дії не порушують права та обов'язки кредиторів банкрута.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 ухвалу суду першої інстанції скасовано в частинах відмови ТОВ "Алвіс Менеджмент" в задоволенні скарги на дії ліквідатора ВАТ "Житомирхліб" Шведюк Л.П.; відмови арбітражному керуючому Вудуді Г.І. в задоволенні заяви про участь у справі про банкрутство в якості ліквідатора; продовження строку ліквідаційної процедури ВАТ "Житомирхліб" та повноваження ліквідатора Шведюк Л.П. на три місяці. Прийнято в цих частинах нове рішення, яким задоволено скаргу ТОВ "Алвіс Менеджмент" на дії ліквідатора ВАТ "Житомирхліб"; усунуто арбітражного керуючого Шведюк Л.П. від виконання нею обов'язків ліквідатора ВАТ "Житомирхліб"; задоволено заяву арбітражного керуючого Вудуді Г.І. про участь у справі про банкрутство ВАТ "Житомирхліб" в якості ліквідатора та призначено його ліквідатором боржника; зобов'язано арбітражного керуючого Шведюк Л.П. передати арбітражному керуючому Вудуді Г.І. всі наявні документи щодо банкрутства ВАТ "Житомирхліб".

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована неналежним виконанням арбітражним керуючим Шведюк Л.П. покладених на неї обов'язків ліквідатора банкрута, затягуванням розгляду справи, не здійсненням обов'язків ліквідатора у визначений законом строк, що, за висновком суду, є підставою для усунення її від виконання обов'язків ліквідатора банкрута та призначення нового ліквідатора.

Призначаючи ліквідатором боржника Вудуда Г.І., суд апеляційної інстанції виходив з відсутності будь-яких для його призначення обмежень та зазначив про відсутність конкуренції кандидатур.

Не погоджуючись із постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.12.2014, Приватне підприємство "Золодар" та арбітражний керуючий Шведюк Л.П. звернулись до Вищого господарського суду України із касаційними скаргами, просили її скасувати та залишити в силі ухвалу господарського суду Житомирської області від 19.11.2014, посилаючись на неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 16, 23, 25, 26, 30, 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Переглянувши у касаційному порядку прийняті судом першої та апеляційної інстанції ухвалу та постанову, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Житомирської області від 28.03.2007 порушено провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статей 8, 11-13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено процедуру розпорядження майном боржника.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 29.07.2008 затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ "Житомирхліб".

Постановою господарського суду Житомирської області від 24.10.2008 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Аркіну Л.О.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 24.01.2011 припинено повноваження ліквідатора банкрута Аркіної Л.О., призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Шведюк Л.П.

25.06.2014 ТОВ "Алвіс Менеджмент" звернулось до господарського суду Житомирської області зі скаргою на дії ліквідатора Шведюк Л.П., в якій просило суд відсторонити останню від виконання обов'язків ліквідатора банкрута та призначити нового ліквідатора.

В обґрунтування своєї скарги товариство послалося на таке: ліквідатором не здійснено заходів по виявленню та реалізації майна, яке було передано в натурі боржнику у процедурі виконавчого провадження; не здійснено належним чином розподілу коштів, одержаних від його реалізації; не вчинено необхідних дій по стягненню дебіторської заборгованості з ПП "Альянс Агро" у сумі 1 789 200,0 грн.; не вжито заходів щодо витребування, реалізації (в т.ч. права вимоги) майна переданого банкруту постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби №15781700 від 21.02.2011 (15 одиниць транспортних засобів, вартістю 337 157,27 грн.); не здійснено дій щодо розшуку та виявлення майна банкрута, переданого постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби №4065009 від 18.09.2008 (нерухоме майно та обладнання, вартістю 2 608 284,43 грн.); реалізація майна (прав вимоги) проведена особою, яка не була визнана ухвалою господарського суду Житомирської області учасником у справі про банкрутство; здійснено повне погашення вимог окремих кредиторів четвертої та шостої черги.

Відмовляючи в задоволенні скарги на дії ліквідатора, суд першої інстанції виходив з того, що порушені скаржником питання вже були предметом судового дослідження, про що господарським судом Житомирської області прийнята ухвала від 05.12.2013 про відмову в задоволенні скарги ТОВ "Алвіс Менеджмент" на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута Шведюк Л.П., яка залишена без змін апеляційною та касаційною інстанціями і набрала законної сили.

Зокрема, в межах розгляду попередньої скарги на дії ліквідатора судом досліджувались такі питання: щодо розподілу (спрямування) ліквідатором коштів, одержаних від реалізації майна банкрута; вжиття заходів, спрямованих на отримання транспортних засобів в натурі. Судом було встановлено, що ліквідатором банкрута вживалися заходи на виконання постанови ДВС № 15781700 від 21.02.2011, спрямовані на отримання транспортних засобів в натурі з метою їх подальшого переоформлення на банкрута для реалізації в ліквідаційній процедурі. Стосовно вжиття заходів щодо розшуку нерухомого майна та обладнання, вартістю 2 608 284,43 грн., судом було встановлено, що на момент призначення арбітражного керуючого Шведюк Л.П. ліквідатором ВАТ "Житомирхліб", остання не отримувала нерухоме майно та обладнання вартістю 2608284,43 грн., коштів у сумі 2608284,43 грн. на рахунку банкрута також не було.

З огляду на приписи ст.35 ГПК України, суд першої інстанції зазначив, що встановлені судом під час розгляду попередньої скарги на дії ліквідатора обставини не підлягають доведенню знову.

Надавши правову оцінку доводам скарги щодо реалізації майна (прав вимоги) особою, яка не була допущена господарським судом до справи та не набула статусу організатора аукціону у відповідності до закону, суд першої інстанції дійшов висновку, що ліквідатором не було допущено порушень щодо визначення організатора проведення торгів з продажу дебіторської заборгованості боржника.

Дослідивши матеріали справи за період з 05.12.2013, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність викладених у скарзі доводів стосовно неналежного виконання арбітражним керуючим Шведюк Л.П. покладених на неї обов'язків ліквідатора банкрута.

Частково скасовуючи ухвалу господарського суду Житомирської області від 19.11.2014, суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції про недоведеність неналежного виконання ліквідатором банкрута Шведюк Л.П. своїх повноважень за період з 05.12.2013 та зазначив, що скарга на дії ліквідатора містить інформацію про відчуження майна боржника, яка не була предметом розгляду попередньої скарги товариства на дії ліквідатора.

Як вказано у постанові суду апеляційної інстанції, до скарги та пояснень ТОВ "Алвіс Менеджмент" були додані протоколи засідання наглядової ради боржника від 10.07.2006 та 23.09.2006, відповідно до яких, за боржником було зареєстроване наступне майно: майнові комплекси за адресами: м.Житомир, вул.Першого Травня, 40, вул.Лесі Українки, 33, вул.Радонова, 11а також магазини в с.Клитище Черняхівського р-ну Житомирської області по вул.Будьонного, 1, в с.Новопіль того ж району по вул.Леніна, 29, в с.Високе того ж району по вул. Центральна, 20, в м. Житомир по вул. І.Кочерги, 14, по вул. Щорса, 163, по вул. Лесі Українки, 33 та в смт Любар по вул. Леніна, 1.

Вказані об'єкти, без проведення оцінки, були передані за балансовою вартістю до статутного капіталу ТОВ "Житомирська Паляниця" в якості внеску у розмірі 13 267 500 грн. або 24,12 % статутного капіталу.

Висновок суду апеляційної інстанції про неналежне виконання арбітражним керуючим Шведюк Л.П. покладених на неї обов'язків ліквідатора в частині пошуку та повернення майна боржника, яке знаходиться у інших осіб, обґрунтований відсутністю у матеріалах справи правової оцінки законності та підставності такого відчуження майна боржника. В разі відчуження майна з перевищенням повноважень, без волі власника в особі уповноваженого на те органу (загальних зборів акціонерів), вказане майно має бути повернуто у власність банкрута.

Щодо аукціону з продажу дебіторської заборгованості банкрута, то суд апеляційної інстанції, оцінивши протокол про результати проведення аукціону/електронних торгів №108679 від 18.09.2014, дійшов висновку про суттєве заниження вартості продажу дебіторської заборгованості, що унеможливить погашення значної частини кредиторської заборгованості.