ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2014 року Справа № 905/7335/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіПопікової О.В. (доповідач у справі)суддів:Гольцової Л.А. Кролевець О.А. за участю представників: від позивача:Гордовенко М.В. - за дов. від 16.12.2013р. № 03-60 Горшкова О.В. - за дов. від 16.12.2013р. № 03-101від відповідача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 28.01.2014р.у справі№ 905/7335/13 господарського суду Донецької області за позовомКомунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі відокремленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу"доДонецького національного університету в особі відокремленого підрозділу Горлівського технікуму Донецького національного університетупростягнення 14 186,08 грн. збитків.
У відповідності до розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 21.03.2014р. № 02-05/98 для розгляду справи № 905/7335/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Попікова О.В., судді Гольцова Л.А., Кролевець О.А.
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" в особі відокремленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Донецького національного
університету в особі відокремленого підрозділу Горлівського технікуму Донецького національного університету про стягнення 14 186,08 грн. збитків.
Рішенням господарського суду Донецької області від 09.12.2013р. (суддя Левшина Я.О.) позов задоволено повністю.
Рішення місцевого суду обґрунтовано приписами статей 526, 530 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", пунктів 1.1., 2.1., 3.2. - 3.4., 4.2., 4.3., 5.13., 14.2., 15.2. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, з огляду на встановлений факт самовільного приєднання до централізованої мережі водопостачання та наявність обґрунтованого розрахунку суми боргу, який відповідає вимогам цих Правил.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2014р. (головуючий суддя Радіонова О.О., судді Зубченко І.В., Марченко О.А.) рішення господарського суду Донецької області від 09.12.2013р. скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанцій виходив з того, що позивачем не доведено факт спричинення йому збитків, а також повного складу цивільного правопорушення, який має бути встановлений для їх відшкодування.
Не погодившись з постановою апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення місцевого суду залишити без змін.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема приписів статей 16, 22 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України. При цьому скаржник наголошує на тому, що апеляційним судом не прийнято до уваги обставини стосовно того, що відповідач здійснив самовільне, несанкціоноване і безоблікове підключення до водопровідних мереж позивач, що є підставою для відшкодування у даному випадку збитків.
Від ДонНУ надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач заперечив проти вимог скаржника та просив оскаржувану постанову залишити без змін з мотивів, у ній викладених.
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях і застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 21.01.2013р. між КП "Компанія "Вода Донбасу" в особі відокремленого підрозділу Горлівського ВУВКГ КП "Компанія "Вода Донбасу" (виробник) та Донецьким національним університетом в особі відокремленого структурного підрозділу Горлівського технікуму Донецького національного університету (споживач) було укладено договір № 246 про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі - договір), у відповідності до умов якого виробник зобов'язався подавати по своїм водопровідним мережам питну воду до водопровідного вводу споживача у межах узгоджених розрахункових об'ємів з урахуванням технічної можливості виробника, а споживач зобов'язався оплачувати виробнику послуги з централізованого питного водопостачання і водовідведення.
Згідно з підпунктом 6.3.1. пункту 6.3. договору виробник має право виконувати обстеження мереж водопостачання та водовідведення споживача, а також приладів і пристроїв на них, контролювати раціональне водоспоживання та інше, за результатами чого складати разом з представником споживача акти.
Відповідно до підпункту 6.3.4. пункту 6.3. договору виробник має право надавати споживачу обов'язкову до виконання письмову вимогу, направлену на поліпшення якості обліку наданих послуг, технічного стану мереж, пристроїв та приладів на них, встановлення приладів обліку, у разі невиконання якої споживання води вважається необлікованим.
У свою чергу споживач зобов'язаний надавати свого повноважного представника та забезпечувати допуск представників виробника для проведення обстеження мереж водопостачання та водовідведення, приладів на них, а також підписувати акти обстеження (підпункт 6.4.3 пункту 6.4. договору), виконувати письмові вимоги виробника у встановлені ним строки (підпункт 6.4.4. пункту 6.4. договору).
20.03.2013р. на адресу позивача надійшов лист відповідача з проханням ліквідувати порив системи водопостачання з метою припинення витоку води та подальшого затоплення підвалу у будівлі ГТ ДонНУ по вул. Комсомольська, 22. Окрім цього відповідач у вказаному листі повідомив позивача про те, що дана труба на балансі власника будівлі не рахується, а вода з неї, яка затоплює підвал будівлі, на приборах обліку технікуму не фіксується.
25.03.2013р. за результатами спільного обстеження об'єкта водоспоживання відповідача за участю майстрів позивача ОСОБА_6, ОСОБА_7 та заступника директора Горлівського технікуму ДонНУ Рижикова Р.А. був складений акт обстеження системи водопостачання будинків учбового корпусу № 4 та гуртожитку технікуму за адресою: вул. Комсомольська, 22 в м. Горлівка. У акті сторони зазначили, що: комплекс (будинок учбового корпусу № 4 та гуртожиток) мають офіційний ввід питної види з вул. Комсомольська, який зареєстровано схемою балансового розмежування за договором; у підвалі учбового корпусу 4 знаходиться вода на підлозі; у технічному підпіллі гуртожитку на трубопроводі d-50 мм виявлено порив, з якого вода затоплює підвал; відсікаючі засувки відсутні; вказана труба є необлікованою лінією водопостачання. На підставі цього відповідачу було приписано обрізати трубу d-50 мм у підвалі строком до 26.03.2013р. Даний акт було підписано з обох сторін без будь-яких зауважень та заперечень.
26.03.2013р. під час перевірки позивачем виконання відповідачем припису від 25.03.2013р. встановлено невиконання вказаного припису, про що складено акт обстеження від 26.03.2013р. Також у акті було зазначено, що відключення водопровідної мережі d-70 мм за колодязем будуть виконані 27.03.2013р.
На підставі пунктів 3.3., 4.2., 10.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України позивачем було виписано акт-рахунок від 25.03.2013р. № 246 на загальну суму 10 132,91грн. за період з 20.03.2013р. по 25.03.2013р., а також акт-рахунок від 27.03.2013р. № 246 на суму 4 053,17 грн. за період з 25.03.2013р. по 27.03.2013.
Листом від 30.09.2013р. № 015/5716 позивач направив на адресу відповідача для оплати акти-рахунки від 25.03.2013р. № 246 на суму 10 132,90 грн. та від 27.03.2013р. № 246 на суму 4 053,17 грн., всього - 14 186,08 грн., які пред'явлені за витік питної води на трубопроводі діаметром 50 мм у техпідпіллі гуртожитку по вул. Комсомольській, 22, яка є необлікованою.
Вказаний лист відповідачем залишено без виконання, а акти-рахунки не оплачені, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом про стягнення з відповідача збитків у розмірі 14 186,08 грн.
За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Сервисы для юристов