ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2014 року Справа № 5024/1919/2011
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіПрокопанич Г.К.,суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О.,розглянувши касаційні скарги 1. Приватного підприємства "Маркеттранс" 2. Публічного акціонерного товариства "Фідобанк"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 р. (головуючий суддя Ліпчанська Н.В., судді Мацюра П.Ф., Разюк Г.П.)у справі№ 5024/1919/2011 Господарського суду Херсонської області за позовомпрокурора Цюрупинського району Херсонської області в інтересах держави в особі Фонду Державного майна Українидо1. Козачелагерської сільської ради села Козачі Лагері Цюрупинського району Херсонської області, 2. Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Херсонтурист", 3. Приватного підприємства "Маркеттранс",за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" в особі філії Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" Херсонського регіонального управління, 2. Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк", провизнання недійсними договорів купівлі - продажу та рішень,за участю представників:прокуратури:Кузнєцова Ю.В.,позивача:Лірченко О.А.,відповідача-1:не з'явились,відповідача-2:Мотін Ф.О.,відповідача-3:Полтєв В.І.,третьої особи-1:не з'явились,третьої особи-2:Болінський С.С.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 29.11.2011 р. позов задоволено частково: визнано недійсними рішення виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради "Про дозвіл на видачу свідоцтва" № 29 від 27.02.2002 р., № 27 від 27.02.2002 р., № 48 від 24.04.2002 р.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 р. рішення Господарського суду Херсонської області від 29.11.2011 р. у справі
№ 5024/1919/2011 частково скасовано, позов задоволено повністю: визнано недійсними укладені між Приватним підприємством "Маркеттранс" та Херсонським обласним ЗАТ "Херсонтурист" договори купівлі-продажу від 03.03.2008 р. серії ВЕК № 729283, від 03.03.2008 р. серії ВЕК № 729281, від 03.03.2008 р. серії ВЕК № 729279. В решті рішення Господарського суду Херсонської області від 29.11.2011 р. залишено без змін.
Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, відповідач-3 та третя особа-2 звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Вимоги та доводи касаційних скарг мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального та матеріального права, зокрема ст.ст. 203, 215, 256, 393 ЦК України, ст. 92 Конституції України, ст.ст. 35, 43 ГПК України. Доводи касаційних скарг зводяться до того, що матеріалами справи не доведено порушення прав чи інтересів позивача та держави внаслідок прийняття спірних рішень та укладення спірних договорів.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційних скарг, проте в судове засідання представники відповідача-1 та третьої особи-1 не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційних скарг, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, перевіркою, проведеною прокуратурою Цюрупинського району, встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 08.05.1986 р. та акта прийому-передачі від 23.05.1986 р. Херсонським обласним товариством мисливців і рибалок будівлі і споруди туристичної бази ім. О.Вишні були передані Херсонській обласній раді по туризму і екскурсіях.
Постановою колегії Української республіканської ради по туризму і екскурсіях від 27.11.1989 р. Херсонську обласну раду по туризму і екскурсіях ліквідовано та рішенням правління Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" від 03.12.1991 р. створене Херсонське обласне відділення Українського акціонерного товариства по туризму і екскурсіям "Укрпрофтур".
Рішенням правління Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Укрпрофтур" від 27.07.1994 р. Херсонське обласне відділення „Херсонтурист" реорганізовано в Херсонське обласне дочірнє підприємство „Херсонтурист" Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Укрпрофтур".
Рішенням позачергових зборів Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Укрпрофтур" від 09.12.1998 р. реорганізоване Херсонське обласне дочірнє підприємство „Херсонтурист" в Херсонське обласне закрите акціонерне товариство по туризму і екскурсіях „Херсонтурист".
Відповідно до акта передачі майна та будівель від 13.01.1999 р. № 14 Закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях „Укрпрофтур" передано у власність Херсонському обласному закритому акціонерному товариству по туризму і екскурсіях „Херсонтурист" як внесок до статутного фонду майно та будівлі загальною балансовою вартістю 5.545,00 грн., в т.ч. туристичну базу ім. О. Вишні.
На підставі ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішеннями виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради № 29 від 27.02.2002 р., № 27 від 27.02.2002 р., № 48 від 24.04.2002 р. за заявою Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" надано дозволи про видачу свідоцтва про право власності на будівлі і споруди туристичної бази ім. О. Вишні.
На підставі зазначених рішень Приватному Херсонському обласному акціонерному товариству по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно на нежитлові будівлі, споруди туристичної бази ім. О. Вишні.
В подальшому між Приватним підприємством "Маркеттранс" (покупець) та Херсонським обласним ЗАТ "Херсонтурист" (продавець) було укладено договори купівлі-продажу від 03.03.2008 р. серії ВЕК № 729283, від 03.03.2008 р. серії ВЕК № 729281, від 03.03.2008 р. серії ВЕК № 729279, за якими реалізовано вище вказане майно.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсними спірних рішень, суди виходили з того, що їх прийняття сприяло незаконному вибуттю спірного майна із державної власності. При цьому суд апеляційної інстанції, визнаючи недійсними спірні договори, відзначив, що в даному випадку власником туристичної бази ім. О. Вишні є держава в особі Фонду державного майна України, а тому виключно йому належать повноваження щодо продажу вказаного майна.
Колегія суддів вважає зазначені висновки судів передчасними та такими, що зроблені за неповного з'ясування обставини, які мають значення для справи, а також за невірного застосування норм процесуального та матеріального права, з огляду на наступне.
Як зазначено у п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" від 23.03.2012 р. № 7, зі змінами і доповненнями, відповідно до частини першої статті 29 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.
Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту.
Згідно з п. 3 вказаної постанови господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором.
Як вбачається з матеріалів справи, порушення інтересів держави, за твердженням прокурора та позивача, полягає у тому, що майно, з проводу якого прийняті спірні рішення, належить до державної власності та вибуло із неї незаконно.
Відповідно до ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, майна визнається судом незаконним та скасовується виключно за позовом власника.
Виходячи з зазначеної норми, позивачем за таким позовом може бути власник або титульний володілець майна, право власності якого порушене виданням вказаними органами актів, і таке право має вже існувати, тобто беззаперечно передувати зверненню до суду, адже відсутність права виключає його судовий захист.
В п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення" зазначено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Сервисы для юристов