Постанова ВГСУ від 24.02.2016 року у справі №910/20252/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року Справа № 910/20252/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А. (доповідач)суддівІванової Л.Б., Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" Оберемка Романа Анатолійовичана ухвалу та постановуГосподарського суду міста Києва від 05.10.2015 Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016у справі№ 910/20252/15Господарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт Систем"простягнення 72813008,48 грнза участю представників:

позивача: Коротун О.М., дов. від 05.01.2016;

відповідача: повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2015 у справі № 910/20252/15 (суддя Демидов В.О.) на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України залишено без розгляду позовну заяву ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" до ТОВ "Зеніт Систем" про стягнення 72813008,48 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мартюк А.І., судді - Зубець Л.П., Мальченко А.О.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2015 у справі № 910/20252/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішення попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Зеніт Систем" про стягнення коштів в сумі 72813008,48 грн, як заборгованість за кредитним договором від 17.06.2008 № 008/827-Кл (з урахуванням договору про внесення змін від 24.09.2010 б/н до кредитного договору).

Господарський суд міста Києва ухвалами від 07.08.2015 та від 27.08.2015 зобов'язав позивача та відповідача надати належним чином засвідчені копії кредитного договору від 17.06.2008 №008/827-Кл та договору про внесення змін від 24.09.2010 б/н до кредитного договору від 17.06.2008 №008/827-Кл, однак, як встановив суд першої інстанції, позивач вимог ухвали не виконав.

При винесенні ухвали про залишення позову без розгляду в порядку п. 5 ст. 81 ГПК України, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що ненадання позивачем витребуваних первинних документів перешкоджає всебічному та повному розгляду справи та унеможливлює вирішення спору по суті, оскільки наявні в матеріалах справи документи є недостатніми для прийняття об'єктивного, мотивованого судового рішення.

При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що позивачем не представлено доказів відносно виникнення труднощів в наданні певного доказу, не заявлено відповідного клопотання про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України.

Згідно з п. 5 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 (із змінами і доповненнями) роз'яснено, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК України) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК України.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, як вірно зазначив суд першої інстанції, позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору від 17.06.2008 №008/827-Кл (з урахуванням договору про внесення змін від 24.09.2010 б/н до кредитного договору).