ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2015 року Справа № 910/15557/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого, Алєєвої І.В., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.12.2014у справі№ 910/15557/14 Господарського суду міста Києваза позовомВідкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта"доТовариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус"провідшкодування шкоди в порядку регресу 25121,39грн. за участю представників: позивачаШпура Ю.В., дов. від 04.03.2014відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" звернулось до господарського суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди з в порядку регресу в сумі 25121,39грн. з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" на підставі статті 27 Закону України "Про страхування", статті 1187, 1191 Цивільного кодексу України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що, виконуючи зобов'язання по договору добровільного страхування наземного транспорту, укладеного з страхувальником, позивач в результаті настання страхового випадку здійснив виплату страхового відшкодування, з огляду на що набув право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідач відзив на позов не надав, у судове засідання не з'явився, справа розглядалась за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 (суддя Бондаренко Г.П.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 (судді: Є.Ю. Шаптала - головуючий, С.А.Гончаров, Р.І.Самсін) рішення місцевого господарського суду залишено без змін як законне та обгрунтоване, надані до апеляційної скарги додаткові докази не взято до уваги.
Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову у даній справі скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу вмотивовано доводами про неправильне застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, а саме, не залучено до участі у справі фізичну особу, чиїх прав та обов'язків стосується прийняте рішення, порушені статті 5, 7, 8, 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", статті 34 Господарського процесуального кодексу України, пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", пункту 4.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції та Фонду державного майна від 24.11.2003 №142/5/2092; апеляційною інстанцією не досліджено, що застрахована позивачем потерпіла особа, Гузєєв Д.В. вже отримала страхове відшкодування у зв'язку з пошкодженням його автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відтак, у позивача відсутнє право вимоги до винної особи; суди безпідставно прийняли до уваги Дослідження матеріального збитку завданого власнику автомобіля Део Ланос № ВМ 5620АЕ-14.02/1, складеного головним спеціалістом ТОВ "Гарант-АСІСТАНС" Р.Є.Бордзіловським, яке за своєю формою та змістом не відповідає вимогам Звіту про оцінку колісного транспортного засобу.
Позивач відзив на касаційну скаргу не надав; усно в судовому засіданні вказав на законність та обґрунтованість судових рішень.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.06.2012 Гузєєвим Дмитром Вікторовичем, як страхувальником та позивачем, як страховиком укладено договір добровільного страхування транспортного засобу за програмою "СТАНДАРТ" 100-37 УБ № 810667, предметом якого є страхування транспортного засобу "Деу Ланос", державний реєстраційний № ВМ 5620 АЕ.
Зі змісту довідки № 9136689 ВДАІ Сумського РВ УМВС України в Сумській області, копія якої наявна в матеріалах справи, вбачається, що 28.12.2012 о 07 год. 30 хв. на дорозі Р-44 Суми-Путивль-Глухів 24 км. 500 м. відбулося зіткнення автомобілів за участю транспортного засобу марки "Опель Астра" державний реєстраційний № СВ 1930 АК під керуванням водія Школоберда Євгена Юрійовича та транспортного засобу марки "Деу Ланос", державний реєстраційний номер № ВМ 5620 АЕ під керуванням водія Гузєєва Дмитра Вікторовича, внаслідок чого останній отримав механічні пошкодження.
Постановою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 27.02.2013 по справі № 739/284/13-п №3/739/136/13 Школоберда Євгена Юрійовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопрушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 340 грн.
Гузєєв Д.В. 29.12.2012 звернувся до позивача із заявою про страхову виплату № 45 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди застрахованого транспортного засобу, що відповідно до умов договору добровільного страхування є страховим випадком.
Позивачем, на підставі заяви страхувальника від 29.12.2012, страхового акта № СТО-13-94/1 від 19.03.2013, виплачено страхове відшкодування у розмірі 25631,39 грн. страхувальнику, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 31318 від 01.06.2013, №34034 від 17.06.2013, №37733 від 02.07.2013 та відомостями № 108 від 01.06.2013, №124 від 17.06.2013, №135 від 02.07.2013.
Згідно з Дослідженням № ВМ 5620АЕ-14.02/1 автомобіля "Део Ланос" державний реєстраційний номер ВМ 5620 АЕ, складеного 14.02.2014 головним спеціалістом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-АСІСТАНС" Бордзіловським Р.Є., матеріальний збиток, завданий власникові даного автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП, визначений на підставі Протоколу огляду автомобіля і калькуляції відновлювального ремонту складає 37013, 25 грн.
Цивільно-правову відповідальність власника Школоберди Євгена Юрійовича (страхувальника) транспортного засобу марки "Опель Астра" державний реєстраційний номер СВ 1930 АК застраховано відповідачем за полісом № АВ/9848053.
Оскільки полісом № АВ/9848053 передбачено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну, що складає 50000 грн., розмір франшизи за полісом - 500грн., до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток в межах суми 25121,39 грн. (25613,39- 500 = 25121,39).
Враховуючи викладене, Відкрите акціонерне товариство Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" звернулось до господарського суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 25631,39 грн. з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус", відповідального за шкоду, заподіяною застрахованою винною особою.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що відповідач доказів сплати страхового відшкодування станом на момент розгляду справи не надав, викладеного в позові не спростував, відтак відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Деу Ланос" державний реєстраційний номер ВМ 5620 АЕ відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу за програмою "СТАНДАРТ" від 07.06.2012 100-37 УБ №810667 перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, не взяв до уваги доводи та додані додаткові докази відповідача, вказавши, що останній не надав їх до суду першої інстанції, будучи повідомленим про судове засідання належним чином.
Судова колегія зазначає наступне.
Сервисы для юристов