ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2015 року Справа № 903/817/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Яценко О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства "Айслаг"на постановувід 23.12.2014 Рівненського апеляційного господарського судуу справі№ 903/817/14господарського суду Волинської областіза позовомПриватного підприємства "Айслаг"доЛуцького підприємства електротранспортупростягнення 93 302,52 грнв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:Процик В.І. (довіреність № 07 від 20.01.2015) не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду Волинської області (суддя Кравчук А.М.) від 17.09.2014 у справі № 903/817/14 позов задоволено частково; стягнуто з Луцького підприємства електротранспорту на користь Приватного підприємства "Айслаг" - 93 302,22 грн заборгованості по оплаті відсотків за користування товарним кредитом та 1 866,04 грн витрат по сплаті судового збору; в позові на суму 0 грн. 30 коп. відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Розізнана І.В., судді - Грязнов В.В., Мельник О.В.) від 23.12.2014 рішення Господарського суду Волинської області від 17.09.2014 у справі № 903/817/14 змінено; стягнуто з Луцького підприємства електротранспорту на користь Приватного підприємства "Айслаг" 12 013,16 грн заборгованості по оплаті відсотків за користування товарним кредитом та 240,26 грн судового збору за розгляд позовної заяви; в решті рішення залишено без змін; стягнуто з Приватного підприємства "Айслаг" на користь Луцького підприємства електротранспорту 120,13 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.2014, а рішення Господарського суду Волинської області від 17.09.2014 у справі № 903/817/14 залишити в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.509, 536, 627, ч.5 ст.694, ст.ст.712, 1057 ЦК України.
Відзиву на касаційну скаргу відповідач не надіслав.
Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду та в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приватне підприємство "Айслаг" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Луцького підприємства електротранспорту про стягнення 93 302,52 грн відсотків за користування товарним кредитом. Позовні вимоги вмотивовано посиланням на невиконання відповідачем взятих на себе згідно з договором поставки №307 від 17.09.2009 зобов'язань по сплаті відсотків за користування товарним кредитом.
Судами встановлено таке.
Між Луцьким підприємством електротранспорту (покупець) та Приватним підприємством "Айслаг" (постачальник) укладений договір поставки №307 від 17.09.2009 (надалі - Договір а.с.9-10).
Відповідно до п.1 Договору постачальник зобов'язаний поставити та передати зі свого складу покупцю у власність нафтопродукти (надалі товар), в асортименті, кількості, за ціною, що зазначені в накладних, які підписуються представниками сторін договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.
Згідно п.1.2. Договору документ на товар, які постачальник повинен передати покупцю: накладні на відвантаження товару. Сторони за даним договором домовились, що накладна на відвантаження товару є узгодженням асортименту товару, його кількості та ціни, прирівнюється до специфікації і є невід'ємною частиною до даного договору.
Загальна кількість товару, асортимент і ціна товару погоджується сторонами при формуванні замовлення та визначаються в накладних, які виписуються постачальником. Ціна товару включає податки та обов'язкові платежі, передбачені чинним законодавством (п.2.2. Договору).
Відповідно до п.2.4. Договору загальна сума поставки: 5 000 000 грн, в т.ч. 20% ПДВ.
Згідно п.5.1. Договору покупець має право здійснити повну або часткову оплату отриманого товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10-ти календарних днів з дня відвантаження, зазначеного в накладних.
Відповідно до п.5.2. Договору у випадку не оплати покупцем відвантаженої партії товару в строки вказані в п.5.1. даного договору, покупець дає згоду на те, щоб неоплачений товар рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на 30 днів, починаючи з дня після відвантаження товару з нарахуванням покупцю 1 % за кожен день використання товарного кредиту. Покупець зобов'язується оплатити товар поставлений на умовах товарного кредиту і сплатити відсотки за його використання в терміни, вказані в п.5.3. даного договору. Під наданням покупцем згоди на те, щоб неоплачений товар рахувався поставленим на умовах товарного кредиту розуміється підписання даного договору.
Покупець зобов'язаний оплатити суму товарного кредиту і відсотків за його використання на 31-й день від дати відвантаження, вказаної в накладній. Покупець має право на дострокове погашення товарного кредиту і відсотків за його використання. Відсотки нараховуються на залишок заборгованості (п.5.3. Договору).
Відповідно до п.5.4. Договору якщо після закінчення 30 днів користування товарним кредитом, покупець не внесе всіх передбачених договором платежів - він продовжує сплачувати відсотки за користування товарним кредитом до повного погашення заборгованості, а також сплачувати пеню в розмірах, передбачених в п.8.1. даного договору.
Сторони домовились, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги постачальника у такій черговості: у першу чергу сплачується основна сума боргу, в другу чергу проценти та неустойка, у третю чергу відшкодовуються витрати, пов'язані з одержанням виконання (п.5.6. Договору).
Даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2010. Закінчення строку дії не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились не виконаними (п.п.7.1., 7.2. Договору).
10.02.2010 сторонами укладено угоду про зміну умов договору поставки №307 від 17.09.2009, згідно якої загальна сума поставки становить 35 000 000,00 грн; строк дії даного договору продовжено до 31.12.2014 (а.с.11).
На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар, зокрема, що підтверджується накладними на відвантаження палива №000018, №000019 від 08.01.2014 (а.с.12, 16) та довіреностями на отримання товару №№01, 02 від 02.01.2014 (а.с.12-13, 16-17) на суму 40 043,87 грн.
Відповідач належним чином умови договору не виконав, оплату за поставлений товар на день пред'явлення позову не здійснив.
Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із їх законності і обґрунтованості.
Апеляційний суд змінив рішення суду першої інстанції, стягнувши 12 013,16 грн. заборгованості по оплаті процентів за товарним кредитом, виходячи із того, що в силу положень цивільного права особа, порушивши умови договору, не може бути одночасно правомірним користувачем чужих грошових коштів та порушником виконання грошових зобов'язань для якої нараховуються як відсотки за користування чужими грошовими коштами так і пеня; неоплачений товар рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на 30 днів, починаючи з дня після відвантаження товару, тому стягненню підлягають проценти за користування товарним кредитом за період з 09.01.2014 по 07.02.2014.
Касаційна інстанція відзначає таке.
Сервисы для юристов