ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2017 року Справа № 11/19/10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоЖукової Л.В. (доповідач)Суддів:Погребняка В.Я., Полякова Б.М.,розглянувши касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська торгово-промислова компанія", та товариства з обмеженою відповідальністю "Карден" в особі арбітражного керуючого Сніткіної Ірини Анатоліївнина постановуОдеського апеляційного господарського суду від 15.09.2016у справі № 11/19/10 господарського суду Миколаївської областіза заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "Карден"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська торгово-промислова компанія"про банкрутствоза участю представників сторін: товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська торгово-промислова компанія" - Тоцької А.О.
В С Т А Н О В И В:
02.06.2016 до господарського суду Миколаївської області від ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "КарДен" надійшла заява про визнання недійсною мирової угоди.
05.07.2016 ухвалою господарського суду Миколаївської області (суддя - Василяка К.Л.) у задоволенні заяви ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "КарДен" Сніткіної І.А. про визнання недійсною мирової угоди, укладеної у справі №11/19/10 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська торгово-промислова компанія", затвердженої ухвалою суду від 03.07.2014р. відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 у справі № 11/19/10 (колегія суддів: Воронюк О.Л., Лашин В.В., Богатир К.В.) апеляційну скаргу арбітражного керуючого Сніткіної Ірини Анатоліївни задоволено частково; ухвалу господарського суду Миколаївської області від 05.07.2016 у справі №11/19/10 - скасовано; заяву ліквідатора ТОВ "КарДен" про визнання недійсною мирової угоди задоволено частково; визнано недійсним п. 3.6.3 підпункт 1 Мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.07.2014, в частині прощення заборгованості боржника перед ТОВ "КарДен" по 4 черзі в розмірі 649056,1 грн.; визнано недійсним п. 3.7.3. підпункт 1 Мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.07.2014, в частині прощення заборгованості боржника перед ТОВ "КарДен" по 6 черзі в сумі 466823,00 грн.; в решті Мирову угоду затверджену ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.07.2014, залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Вознесенська торгово-промислова компанія", та товариство з обмеженою відповідальністю "КарДен" в особі ліквідатора арбітражної керуючої Сніткіної І.А. подали до Вищого господарського суду України касаційні скарги.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вознесенська торгово-промислова компанія" у своїй касаційній скарзі просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 у справі № 11/19/10, а ухвалу господарського суду Миколаївської області від 05.07.2016 у справі № 11/19/10 залишити без змін пославшись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 16, 25, 35, 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка була чинна до 19.01.2013), та ст.ст. 203, 605, 639, 640 Цивільного кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КарДен" в особі ліквідатора арбітражної керуючої Сніткіної І.А. в своїй касаційній скарзі просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 у справі № 11/19/10 та постановити нове рішення, яким поновити провадження у справі № 11/19/10 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська торгово-промислова компанія" посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 217 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 35, 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка була чинна до 19.01.2013).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська торгово-промислова компанія" підлягає задоволенню, а касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Карден" в особі арбітражного керуючого Сніткіної Ірини Анатоліївни підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Під час розгляду даної справи попередніми судовими інстанціями встановлено наступні обставини справи.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.07.2014 у справі про банкрутство ТОВ "Вознесенська торгово-промислова компанія" затверджено мирову угоду, укладену 20.06.2014 між комітетом кредиторів ТОВ "Вознесенська торгово-промислова компанія" та боржником в особі керуючого санацією арбітражного керуючого Дргарєва А.С. у справі №11/19/10 про банкрутство ТОВ "Вознесенська торгово-промислова компанія", затверджену комітетом кредиторів боржника (протокол зборів від 20.06.2014), провадження у справі припинено.
16.05.2016 від ліквідатора ТОВ "КарДен" арбітражного керуючого СніткіноїІ.А. до суду надійшла заява про визнання вказаної мирової угоди недійсною та поновлення провадження у справі, яка мотивована тим, що дана мирова угода підписана не уповноваженою на те особою, її умови суперечать діючому законодавству, вона порушує права та законні інтереси ТОВ "КарДен", укладена з порушенням порядку укладання мирової угоди, передбаченого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ліквідатор ТОВ "КарДен" Сніткіна І.А. посилалась на те, що мирова угода, затверджена ухвалою суду від 03.07.2014 була підписана головою комітету кредиторів ТОВ "КарДен" - ліквідатором Солдаткіним С.В., проте, господарським судом не було враховано особливостей статусу голови комітету кредиторів, оскільки, у ліквідатора ТОВ "КарДен" не було повноважень підписувати мирову угоду у іншому провадженні у справі про банкрутство, що призвело до фактичного списання дебіторської заборгованості у справі про банкрутство ТОВ "КарДен" та порушення майнових інтересів кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "КарДен".
Відмовляючи у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "КарДен" Сніткіної І.А. про визнання недійсною мирової угоди, укладеної у справі №11/19/10 про банкрутство "Вознесенська торгово-промислова компанія", господарський суд першої інстанції виходив з того, що мирова угода укладена у відповідності до приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, що діяла до 19.01.2013 та вимог чинного законодавства, тому підстави для визнання її недійсною відсутні.
Одеський апеляційний господарський суд із наведеними висновками суду першої інстанції не погодився, заяву ліквідатора ТОВ "Карден" про визнання недійсною мирової угоди задовольнив частково: визнав недійсним п. 3.6.3 підпункт 1 Мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.07.2014, в частині прощення заборгованості боржника перед ТОВ "Карден" (4 черга в розмірі 649056,1 грн.); визнав недійсним п. 3.7.3. підпункт 1 Мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.07.2014, в частині прощення заборгованості боржника перед ТОВ "Карден" (6 черга в сумі 466823,00 грн.); в решті Мирову угоду затверджену ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.07.2014 залишив без змін.
Мотивуючи прийняте рішення суд другої інстанції виходив з того, що комітетом кредиторів ТОВ "Карден" рішення щодо надання згоди на підписання мирової угоди та прощення боргів ТОВ "Вознесенська торгово-промислова компанія" не приймалось, дане питання не доводилося до відома комітету кредиторів чи суду, отже, затверджуючи мирову угоду, а саме щодо прощення боргу перед ТОВ "КарДен" в розмірі 466823,00грн. суд першої інстанції не взяв до уваги те, що ТОВ "КарДен" перебуває у процедурі банкрутства, прощення боргів у даній справі завдають збитків кредиторам ТОВ "КарДен" у справі 5016/2087/2011(5/66)-31/17-5166-2011, відтак, наявні підстави для застосування, у даному випадку, норм ч. 1 ст. 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. ст. 215, 217, 605 ЦК України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України із наведеними висновками погодитись не може, з огляду 6на наступне.
Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) .
Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.
В даному випадку, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011року, застосовуються приписи Закону в редакції , що діяла до 19.01.2013 року.
У частині 8 статті 16 Закону визначено повноваження комітету кредиторів.
Серед іншого, комітет кредиторів приймає рішення про: вибори голови комітету; скликання зборів кредиторів; підготовку та укладення мирової угоди; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість; з інших питань, передбачених цим Законом.
Частиною 9 цієї ж норми передбачено, що рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.
Відповідно до ч.3 ст. 35 Закону про банкрутство, рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.
Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її (ч.4 ст. 35 вказаного Закону).
Нормами частини 5 цієї ж статті визначено, що від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.
Сервисы для юристов