Постанова ВГСУ від 23.12.2015 року у справі №922/3494/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року Справа № 922/3494/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М. (доповідач),суддівАлєєвої І.В., Коробенка Г.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуХарківського апеляційного господарського судувід20.10.2015у справі№922/3494/14Господарського суду Харківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доБорівського комунального підприємства теплових мережпростягнення суми

за участю

- позивача:Єгоров В.С. (довіреність від 13.05.2014),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) просило стягнути з Борівського комунального підприємства теплових мереж (далі - відповідач) 1 465 575,93 грн. основного боргу, 213 312,65 грн. пені, 178 627,85 грн. інфляційних втрат, 50 451,78 грн. три відсотки річних, всього 1 907 968,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не повністю розрахувався за постановлений йому на підставі договору природний газ, у зв'язку з чим позивач нарахував йому також пеню відповідно до умов договору, три відсотки річних і інфляційні втрати на підставі статті 625 Цивільного кодексу України за період з 14.02.2013 по 14.07.2014.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.09.2015 (суддя Шарко Л.В.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 13 427,45 грн., три відсотки річних в розмірі 34 148,48 грн., інфляційні втрати в розмірі 55 644,59 грн.

В частині стягнення основного боргу в розмірі 1 465 575,93 грн. провадження у справі припинено у зв'язку з відсутністю предмету спору, в іншій частині позову відмовлено, відстрочено виконання судового рішення до 31.12.2015.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., судді Ільїн О.В., Шепітько І.І.) це рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені змінено, стягнено з відповідача на користь позивача 67 137,26 грн. пені, в іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати прийняті судами рішення в частині відмови у стягненні 146 175,39 грн. пені, 16 303,30 грн. трьох відсотків річних, 122 983,26 грн. інфляційних втрат та відстрочення виконання рішення до 31.12.2015, в цій частині прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 146 175,39 грн. пені, 16 303,30 грн. три відсотки річних, 122 983,26 грн. інфляційних втрат та відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення до 31.12.2015, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, а в іншій частині судові рішення залишити без змін.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 28.12.2012 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №13/2659-БО-32 (далі-договір), відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого, продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Пунктом 2.1. договору визначено, що продавець передає покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 1017 тис. куб. м.

Ціну за 1000 куб. м природного газу сторони обумовили в п.5.1-5.2 договору.

Згідно п.3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві, у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Порядок здійснення оплати передбачений пунктом п.6.1 договору, відповідно до якого, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно із п.9.3 договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє у частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1 договору).

На виконання п.2.1 договору позивачем протягом січня - грудня 2013 року передано відповідачу природний газ на загальну суму 4 057 562,16 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.03.2013, від 30.04.2013, від 31.10.2013, від 30.11.2013, від 31.12.2013.

Вказані акти підписані сторонами, скріплені їх печатками та погоджені газотранспортним підприємством.

Відповідач за поставлений природний газ сплатив частково, на суму 2 591 986,23 грн., про що свідчить довідка позивача, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 1 465 575,93 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 213 312,65 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язань з оплати поставленого природного газу, інфляційних нарахувань - 178 627,85 грн. та 3% річних у сумі 50 451,78 грн.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач самостійно сплатив частину заборгованості за поставлений природний газ на загальну суму 432 427,29 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №114 від 10.09.2014 на суму 5 649,04 грн., №116 від 29.09.2014 на суму 21 448,80 грн., №2061 від 21.07.2015 на суму 40 000 грн., №109 від 11.08.2014 на суму 13 873,21 грн., №111 від 21.08.2014 на суму 16 851,53 грн., №112 від 27.08.2014 на суму 20 724,93 грн., №2097 від 30.07.2015 на суму 199 332,40 грн., а також виписками АТ "Ощадбанк" від 20.05.2015 на загальну суму 43 820,05 грн., від 10.06.2015 на загальну суму 52 695,75 грн., від 24.06.2015 на загальну суму 18 031,58 грн.

Також 11.12.2014 між відповідачем та позивачем укладено договір про організацію взаєморозрахунків №1215/30, за умовами якого відповідач зобов'язався перерахувати позивачу 647 583,64 грн. для погашення заборгованості за спожитий природний газ за 2013 рік згідно з договором від 28.12.2012 №13/2659-БО-32.