ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2015 року Справа № 904/3781/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоПолякова Б.М.,суддівКоваленка В.М., Короткевича О.Є. (доповідач у справі),розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 рокуу справі Господарського суду№ 904/3781/15 Дніпропетровської областіза заявою до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекуперація свинцю"провизнання банкрутом,
В судовому засіданні взяли участь представники:
Ліквідатор ПАТ "Веста-Дніпро" арбітражний керуючий - Лукашук М.В.,
ТОВ "Веста Індастріал"- Діденко С.М.,
ТОВ "Рекуперація свинцю"- Кравченко В.П.,
ПАТ "ВТБ Банк"- Целевич О.Ю.,
Арбітражний керуючий - Гольчановський Г.С.
В С Т А Н О В И В:
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2015 року у даній справі (суддя Владимиренко В.І.) визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Рекуперація свинцю" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 3 місяці; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гольчановського Григорія Сергійовича.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2015 року (судді: Кузнецов В.О. - головуючий, Науменко І.М., Вечірко І.О.) постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2015 року скасовано, справу скеровано на розгляд до місцевого господарського суду.
Не погоджуючись із прийнятою судом апеляційною інстанцією постановою, скаржник Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2015 року, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2015 року залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 1, 22, 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 101, 104 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекуперація свинцю" арбітражний керуючий Гольчановський Григорій Сергійович вимоги касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" підтримує та просить суд постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2015 року скасувати, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2015 року залишити в силі.
Разом з тим, боржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекуперація свинцю" проти вимог касаційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві.
Судова колегія, заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2015 р. порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Рекуперацію свинцю"; визнано грошові вимоги публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" в загальній сумі 129 608 137,42 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів; розпорядником майна призначено Гольчановського Григорія Сергійовича.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів зобов'язані прийняти одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; відхилити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення плану санації і зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації; подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації у разі його неподання боржником; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; подати до господарського суду клопотання про укладання мирової угоди.
У разі наявності обставин, що не надають комітету кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, комітет кредиторів може прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном.
Частиною 3 статті 27 Закону визначено, що у підсумковому засіданні господарський суд за пропозицією розпорядника майна боржника та на підставі рішення зборів кредиторів приймає одне з таких рішень: ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому статтею 30 Закону; ухвалу про введення процедури санації та зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації у разі відхилення плану санації боржника зборами кредиторів або неподання його боржником; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство; ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду в межах граничного строку, визначеного Законом.
Тобто, завдання підсумкового засідання суду полягає у з'ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі, виходячи з клопотання комітету кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається судом.
Згідно з ч. 4 ст. 205 ГК України у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Умови, порядок та наслідки оголошення суб'єктів господарювання банкрутами встановлюється цим Кодексом та іншими законами.
Отже, боржник визнається банкрутом, коли господарським судом встановлено його неспроможність відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю представників сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.
Скасовуючи постанову місцевого суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення останнім вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, місцевим судом належним чином не перевірено майновий стан боржника, дані про його активи та пасиви, не перевірено, які саме дії вчинено розпорядником майна для виявлення майна та майнових активів боржника, належним чином не з'ясовано питання щодо можливості застосування відносно боржника інших, ніж ліквідація, судових процедур банкрутства.
Сервисы для юристов