ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2014 року Справа № 922/1263/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.за участю представників: позивачаХурсевич В.А., дов. від 16.09.2014відповідачаБондаренко І.В., дов. від 06.01.2014третьої особи не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трансбудінвест"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 у справі№ 922/1263/13 Господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БК Трансбудінвест"доПублічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачадо Товариство з обмеженою відповідальністю "Трініті-Інвест"простягнення 15471120 грн. заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Трансбудінвест" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" 15471120 грн. заборгованості за оплату послуг третіх осіб, залучених позивачем для виконання договору транспортного експедирування, посилаючись на порушення відповідачем умов укладеного договору та положення статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність", статті 612, 623, 629 Цивільного кодексу України, статті 193, 218 Господарського кодексу України (з врахуванням заяви про доповнення підстав позову від 10.06.2013, заяви про уточнення позовних вимог від 18.07.2013 (частково)).
Відповідач відхилив позовні вимоги, вказавши, що позивач не надав документи на підтвердження понесених ним додаткових витрат та настання передбачених умовами договору транспортного експедирування випадків оплати простою вагонів; підстави для відшкодування відповідачем збитків відсутні; за змістом підписаного сторонами акта звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2012 року заборгованість позивача перед відповідачем за договором склала 1220192,50 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.07.2013 (т.2, а.с.225-227) відхилено подане позивачем уточнення позовних вимог від 18.07.2013 в частині стягнення 141790 грн. витрат за переадресацію 106 вагонів з станції Михайлово на станцію Фокіно відхилено, як звернення з новими позовними вимогами всупереч статті 22 Господарського процесуального кодексу України.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.06.2014 (судді: Жельне С.Ч. - головуючий, Жигалкін І.П., Аюпова Р.М..) у позові відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 (судді: Сіверін В.І. - головуючий, Терещенко О.І., Медуниця О.Є.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.
Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову та рішення у даній справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: в порушення приписів статей 22, 41, 42 Господарського процесуального кодексу суд першої інстанції при призначенні експертизи не врахував позицію позивача та третьої особи щодо змісту питань, поставлених на вирішення експерта, позивач був позбавлений реалізувати право на звернення зі заявою про призначення додаткової експертизи, а суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив відповідне клопотання позивача; всупереч статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суди не врахували факти та обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 910/8258/13, які не підлягають додатковому доказуванню; при проведенні експертизи та судами у судових рішеннях безпідставно застосовано пункти 3, 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України № 113 від 25.02.1999, для підтвердження обставин щодо часу користування вагонами, які знаходились на під'їзних коліях власника колій, а не на коліях та станціях залізниці; суди не врахували, що за змістом пункту 3.11 укладеного сторонами договору ним не регулюється наднормативне використання вагонів; суди не дослідили обумовлені договором підстави для виникнення у відповідача обов'язку сплатити грошові кошти на користь позивача в межах виконання ним обов'язків експедитора, не застосували статтю 316 Господарського кодексу України та положення Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність"; відмовивши у прийнятті доповнення до позову, суд порушив права позивача, надані статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач письмовий відзив по суті касаційної скарги не надіслав, третя особа не скористалася правом на участь представника у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Місцевим господарським судом встановлено, що 01.07.2012 року сторони уклали договір транспортного експедирування № 1270, відповідно до умов якого Клієнт (відповідач) доручає Експедитору (позивачу), а Експедитор (позивач) зобов'язується за плату та за рахунок Клієнта (відповідача) надати наступні види транспортно-експедиторських послуг: організація забезпечення або забезпечення оптимального транспортного обслуговування та організація перевезення вантажів залізничним та іншими видами транспорту; здійснення розрахунків з транспортними організаціями за перевезення вантажів та іншими організаціями, які залучаються експедитором для виконання цього Договору (експедитори, агенти, митні брокери та інш.); надання інструкцій щодо проведення й оформлення товарно-транспортної документації на вантаж; фрахтовка транспортних засобів і забезпечення їх подачі в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів Клієнта; ведення обліку надходження та відправки вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об'єктів; здійснення оформлення товарно-транспортної документації та її відправка за належністю; забезпечення оптимізації руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат; здійснення розрахунків з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів Клієнта; оформлення документів та організація роботи у відповідності до митних, карантинних та санітарних вимог.
Відповідно до пункту 3.11 договору, за фактом виконання Експедитором послуг з транспортно-експедиторського обслуговування, відповідно до пункту 1.2 договору, щомісяця до 10 числа наступного за звітним, Експедитор оформлює у відповідно до Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність Україні" та направляє Клієнту підписаний акт прийому-передачі наданих послуг, що підтверджує факт надання таких послуг з обов'язковим зазначенням номерів залізничних накладних, додатком засвідчених Експедитором копій документів, які підтверджують витрати Експедитора, пов'язані з виконанням даного договору.
Згідно з пунктом 5.2 договору, плата Експедитору складається з: винагороди Експедитору за організацію транспортно-експедиторських послуг (обслуговування) Клієнта; витрат Експедитора на оплату послуги (роботи) третіх осіб, залучених до виконання цього Договору; оплати зборів (обов'язкових платежів), які сплачуються Експедитором при виконанні цього Договору, в т.ч. відшкодування витрат Експедитора на банківське обслуговування та придбання валюти;
Загальна сума Договору становить суму всіх фактично наданих Експедитором послуг згідно з актами прийому-передачі наданих послуг за весь термін дії даного Договору.
Вартість конкретного перевезення за Договором визначається на підставі поданої Заявки, виставленого до неї Експедитором і оплаченого Клієнтом рахунку-фактурі та підписаного Сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.
Згідно з пунктом 5.5 Договору, Клієнт сплачує Експедитору плату за транспортно-експедиторське обслуговування у розмірі згідно з виставленим рахунком-фактурою. У суму плати Експедитора включаються: винагорода Експедитора за організацію транспортно-експедиторських послуг (обслуговування) Клієнта; витрати Експедитора на оплату послуги (роботи) третіх осіб, залучених до виконання цього Договору; оплата зборів (обов'язкових платежів), які сплачуються Експедитором при виконанні цього Договору.
Згідно з пунктом 2.1.1. договору Експедитор зобов'язався організувати перевезення вантажів залізничним або іншим видом транспорту за узгодженою з Клієнтом транспортній схемі та укласти від свого імені, договори на перевезення вантажів з перевізниками - транспортними підприємствами на Україні та за кордоном, а також з іншими організаціями, які будуть залучені для виконання даного Договору (пункт 2.1.2). Відповідно до пункту 2.2.2. договору, Клієнт повинен своєчасно організувати відвантаження та відправлення вантажів, згідно з порядком, узгодженим з Експедитором.
Також суд встановив, що 02.12.2011 позивач (Експедитор, Замовник) уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Трініті-Інвест" (третя особа - Виконавець) Договір про організацію перевезення вантажів у власних вагонах № 02/12-11п, відповідно до пункту 11 якого Виконавець зобов'язується за плату і за рахунок позивача виконати або організувати виконання визначених цим Договором послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів у власних вантажних вагонах по території України, країнам СНД та Балтії.
Згідно з пунктом 3 Протоколів погодження договірної ціни: № 2 від 02.01.2012; № 3, 4, 5 від 30.01.2012; № 6, 7 від 29.02.2012, № 8, 9 від 29.03.2012, № 10, 11 від 30.04.2012, у разі, якщо Замовник (позивач) перевищить час перебування вагону наведений в пункті 2 даного Протоколу, він додатково сплачує 560,00 грн. за кожну добу.
За змістом актів виконаних робіт та наданих послуг, наданих позивачем (Акт № ПР/01 простій вагонів в січні місяці 2012 року 5741 ваг/діб на суму 3214960,00 грн.; Акт ПР/02 простій вагонів в лютому місяці 2012 року 4557 ваг/діб на суму 2551920,00 грн.; Акт № ГІР/03 простій вагонів в березні місяці 2012 року 10892 ваг/діб на суму 6099520,00 грн.; Акт № ПР/04 простій вагонів в квітні місяці 2012 року 5119 ваг/діб на суму 2866640,00 грн.; Акт № ПР/05 простій вагонів в травні місяці 2012 року 1318 ваг/діб на суму 738080,00 грн.) за період надання послуг з січня 2012 року по травень 2012 включно за Договором транспортного експедирування № 1270 обліковано 27627 ваг/діб наднормових простоїв вагонів на загальну суму 15471120,00 грн.
У підтвердження зазначених обставин позивач надав також акти виконаних робіт за Договором про організацію перевезення вантажів у власних вагонах № 02/12-11п від 01.12.2011 року, укладеного Позивачем та Третьою особою відповідно до пункту 2.1.2 Договору № 1270 від 01.07.2011 з метою своєчасного та якісного надання послуг Відповідачу.
Ухвалою місцевого господарського суду від 22.07.2013 по справі призначена судова економічна експертиза, а на вирішення експерта поставлені такі питання:
1) Чи підтверджується розрахунок позивача витрат за затримку відповідачем вагонів в сумі 15471120,00 грн.?
2) Чи підтверджується понесення позивачем витрат за затримку відповідачем вагонів в сумі 15471120,00 грн.?
Сервисы для юристов