Постанова ВГСУ від 23.12.2014 року у справі №904/3025/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року Справа № 904/3025/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Ємельянова А.С.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуУправління Пенсійного фонду України в Новобузькому районі Миколаївської областіна рішеннявід 08.09.2014господарського суду Дніпропетровської області та на постанову від 13.11.2014Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/3025/14 господарського суду Дніпропетровської області за позовом Управління Пенсійного фонду України в Новобузькому районі Миколаївської областідоПублічного акціонерного товариства "Приватбанк"простягнення 755,44 грн. В судове засідання прибули представники сторін:позивачане з'явились;відповідачане з'явились;ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в Новобузькому районі Миколаївської області (надалі - Управління) звернулося до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (надалі - ПАТ КБ "ПриватБанк") про стягнення заборгованості у сумі 755,44 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2014 у справі № 904/3025/14 (суддя Панна С.П.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 (колегія суддів: Пархоменко Н.В. - головуючий, судді - Коваль Л.А., Чередка А.С.), у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанції, позивач - Управління Пенсійного фонду України в Новобузькому районі Миколаївської області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.11.2014. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що господарськими судами порушено норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, оскільки правовідносинам сторін надана невірна юридична оцінка без врахування положень ст. ст. 58, 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 25 Цивільного кодексу України, що є підставою для скасування оскаржуваних суових актів.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу позивача до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Сторони у судове засідання касаційної інстанції не з'явилися про час, місце та дату розгляду справи повідомлені належним чином, а тому їх неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті без їх участі.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами, 05.01.2010 між Управлінням Пенсійного фонду України в Новобузькому районі Миколаївської області (Фонд) та ПАТ КБ "Приватбанк" (Банк) укладений Договір № 32 за умовами якого Банк виконує функції виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки в установах банку, затвердженого постановою КМУ від 30.08.1999 № 1596 (з наступними змінами). Банк, зобов'язується забезпечити зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки одержувачів не пізніше наступного операційного дня після надходження коштів від органів Фонду.

Відповідно до параграфу 2, 3 ст. 8 Договору суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок одержувача по місяць його смерті включно, разом з відсотками є його спадщиною і розподіляються відповідно до діючого законодавства. З місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, Банк, при отриманні такого повідомлення, припиняє зарахування на поточний рахунок суми пенсій та грошової допомоги.

На виконання цього Договору, управління Пенсійного фонду України в Новобузькому районі Миколаївської області перерахувало на рахунок відповідача 105275,14 грн., з яких 994,00 грн. - для зарахування на поточний рахунок Голдун О.Г. пенсії на дату вплати 08.10.2013, що підтверджується платіжним дорученням № 1741 від 07.10.2013, відомістю про перерахування коштів.

08.10.2013 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новобузького районного управління юстиції позивачу надано відомість про громадян, які померли за період з 21.09.2013 до 30.09.2013, в тому числі й громадянина Голдуна О.Г., який, згідно вищевказаної відомості, помер 21.09.2013.

З урахуванням цього, позивач надіслав Банку розпорядження від 09.10.2013 за № 3813/05 про повернення коштів, в якому повідомив про факт смерті Голдуна О.Г та необхідність повернення нарахованої останньому пенсії в сумі 994,00 грн. На виконання розпорядження, Банком здійснено повернення коштів у сумі 238,56 грн., що підтверджується платіжним дорученням № D1009R7CR9 від 09.10.2013, стосовно іншої частини суми пенсії зазначив, що не має можливості повернути ці кошти, у зв'язку з відсутність цих коштів на поточному рахунку померлого пенсіонера (листи ПАТ КБ "Приватбанк" від 10.10.2013 за № 20.1.0.0.0/7-20131009/2455 та від 14.11.2013 за № 20.1.0.0.0/7-20131113/4308).

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що за умовами параграфу 4 ст. 8 Договору, основними підставами для повернення коштів на рахунок Фонду є наявність коштів на поточному рахунку пенсіонера, надходження повідомлення про смерть цього пенсіонера (одержувача коштів), надходження письмового розпорядження Фонду (позивача) про перерахування коштів.

При цьому, судом встановлено, що 02.09.2011 Голдун О.Г. підписав анкету-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ "ПриватБанк", відповідно до якої останній погодився з тим, що дана заява разом з пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складають між клієнтом та банком договір про надання банківських послуг. Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанк www.privatbank.ua.

Згідно вищезазначеної заяви, Голдун О.Г. виявив бажання оформити на своє ім'я платіжну карту - кредитку "Універсальна" та пенсійну карту.

Також, Голдуном О.Г. була підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 діб пільгового періоду" за Договором № SAMDNS5000048140171, за яким відповідачем встановлений кредитний ліміт.

Відповідно до п. 2.1.1.3.5 Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ КБ "ПриватБанк", клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, у межах сум, що підлягають сплаті банку за цим Договором, при настанні термінів платежів, списання грошових коштів з рахунків клієнта, у разі настання термінів платежів по інших договорах клієнта в розмірах, визначених цими Договорами, а також списання грошових коштів клієнта, у межах сум, що підлягають сплаті банку за зобов'язаннями третіх осіб, де клієнт є заставодавцем, якщо грошові кошти клієнта, майнові права на які знаходилися в заставі за зобов'язаннями третіх осіб, були зараховані на рахунок клієнта (договірне списання).

Зазначене свідчить проте, що Голдун О.Г. підписавши анкету-заяву від 02.09.2011 надав згоду на списання Банком грошових коштів з рахунків клієнта по інших договорах клієнта.

Відповідно до виписки з рахунку за Договором № SAMDNS5000048140171 в період з 07.10.2013 по 08.10.2013 на погашення кредитної заборгованості Банком перераховано кошти у сумі 755,44 грн., і станом на 09.10.2013 на поточному рахунку померлого персіонера залишались кошти у сумі 238,56 грн., які після надходження розпорядження були повернуті Фонду.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

В силу приписів ст. 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Згідно з пунктом 22.9 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту, у разі недостатності на рахунку платника коштів для виконання у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його надходження до банку платника цей банк здійснює часткове виконання цього розрахункового документа шляхом переказу суми коштів, що знаходиться на рахунку платника, на рахунок отримувача.

Згідно з пунктами 1.38., 1.39. ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" списання договірне - це списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом.

Відповідно до пунктів 1.4., 1.7. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004, власником рахунку в банку є особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому. Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

За встановлених обставин та враховуючи вищенаведені законодавчі приписи, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що Банком дотримано вимог законодавства щодо повернення коштів з поточного рахунку пенсіонера з дня надходження відомостей про смерть останнього у межах суми наявної на поточному рахунку одержувача (пенсіонера).