Постанова ВГСУ від 23.11.2016 року у справі №905/1690/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Справа № 905/1690/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГольцової Л.А.(доповідач), суддів:Іванової Л.Б., Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"на рішення Господарського суду Донецької області від 11.07.2016та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.09.2016у справі№ 905/1690/16Господарського судуДонецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ"доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"простягнення 3153,85 грнза участю представників:

позивача: повідомлений, але не з'явився;

відповідача: Прохоров Ю.Г., дов. від 11.10.2016;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.07.2016 у справі №905/1690/16 (суддя - Паляниця Ю.О.) позовні вимоги задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача вартість недостачі вантажу в сумі 1173,17 грн. В іншій частині позов залишено без задоволення.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.09.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Радіонова О.О., судді - Зубченко І.В., Попков Д.О.) рішення Господарського суду Донецької області від 11.07.2016 у справі №905/1690/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (Замовник) та ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (Виконавець) 31.12.2013 укладено договір №13-15/75-У, за умовами якого, Замовник зобов'язався передати (поставити) Виконавцю вугілля для збагачення, оплатити послуги Виконавця, пов'язані з збагаченням вугілля та прийняти концентрат. Виконавець зобов'язався прийняти вугілля, здійснити його збагачення і передати (поставити) отриманий у результаті збагачення вугілля концентрат Замовнику, в строки і на умовах обумовлених даним договором і/або специфікаціями.

Додатковою угодою №13-15/75-У до договору сторони продовжили строк дії договору та прийшли згоди викласти п.10.1 договору у наступній редакції: "договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами (дата початку дії договору). Сторони встановили, що дата закінчення строку дії договору визначається: при належному виконанні сторонами своїх зобов'язань, обумовлених договором, датою закінчення строку дії договору є 31.12.2015, а у випадку невиконання (неналежного виконання) сторонами своїх зобов'язань, датою закінчення строку дії договору є дата повного та належного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань за договором".

01.12.2015 за залізничною накладною №50358431 ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (Вантажовідправник) зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці на станцію Сороче Донецької залізниці відвантажило в адресу Відокремленого підрозділу "Зуївська теплова електрична станція" ТОВ "ДТЕК Східенерго" (Вантажоодержувач) у вагонах №53501102, №53536355 вугілля кам'яне. Відповідно до накладної №50358431, маса нетто у вагоні №53501102 - 69000 кг, у вагоні №53536355 - 69000 кг.

Під час прибуття вагону на станцію призначення Сороче Донецької залізниці на підставі ст.24 Статуту залізниць України була проведена перевірка та виявлена невідповідність фактичної маси вантажу тій масі, яка зазначена Вантажовідправником у накладній.

Так, з посиланням на складені зазначеною станцією акти загальної форми від 04.12.2015 №109, від 04.12.2015 №110, здійснено комісійне переваження вагонів №53501102, №53536355, про що складені комерційні акти від 04.12.2015 №БИ570958/65, від 04.12.2015 №БИ570959/66, відповідно до яких встановлено:

-вагон №53501102: брутто - 90100 кг, тара - 22400 кг, нетто - 67700 кг, що менше документу на 1300 кг;

-вагон №53536355: брутто - 88750 кг, тара - 21900 кг, нетто - 66850 кг, що менше документу на 2150 кг.

Крім того, комерційними актами також засвідчено завантаження у спірних вагонах на рівні бортів, маркування вантажу однією повздовжньою бороздою, катка ущільнювача; порушення маркування; відсутність течі вантажу.

У вагоні №53501102 спостерігалось поглиблення по ходу потяга довжиною сьомого люка по всій ширині вагона, поглиблення вантажу 1000 мм; у вагоні №53536355 спостерігалось поглиблення по ходу потяга довжиною першого люка по всій ширині вагона, поглиблення вантажу 900 мм.

Переваження вантажу здійснювалось на вагах вантажовідправника ВВЭТ-150-К №0056 (повірка 22.10.2015).

Суди з'ясували, що згідно довідки відправника ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", вартість 1 тони відвантаженого вугілля у вагонах №53501102, №53536355 по накладній №50358431 становить 1523 грн з урахуванням ПДВ.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що вартість недостачі, виявленої у вагонах №53501102, №53536355 з урахуванням норми природної втрати складає 3153,85 грн та просить зазначену суму стягнути з відповідача.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з положень ЦК України, Статуту залізниць України, Закону України "Про залізничний транспорт" та, надавши оцінку всім матеріалам справи в сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в сумі 1173,17 грн. В іншій частині позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.