Постанова ВГСУ від 23.09.2015 року у справі №903/1157/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 року Справа № 903/1157/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А. Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 у справі№ 903/1157/14 Господарського суду Волинської області за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4 доВолодимир - Волинської міської ради Волинської області прозобов'язання укласти додаткову угоду

в судовому засіданні взяли участь представники:

- - позивачаОСОБА_4, ОСОБА_5 - - відповідачаКатолик Ю.В., Свідерський О.М.

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Волинської області з позовною заявою до Володимир-Волинської міської ради, в якій просить зобов'язати уповноваженого керівника Володимир-Волинської міської ради укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 1 177 кв. м. по АДРЕСА_1 від 17 листопада 2006 на тих самих умовах, які були передбачені додатковою угодою № 3 від 7 грудня 2010 року до даного договору, без прийняття сесією Володимир-Волинською міською радою рішення про поновлення договору оренди землі.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 28.01.2015 (суддя Бондарєв С.В.) залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 (головуючий Василішин А.Р., судді: Філіпова Т.Л., Бучинська Г.Б.) у даній справі в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач не погоджується з доводами касатора і просить суд залишити його скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення Володимир-Волинської міської ради № 8/14 від 18.10.2006, 03.11.2006 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендарем, позивачем у справі) та Володимир-Волинською міською радою (орендодавцем, відповідачем у справі) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір оренди; т. 1, а.с. 9-10), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає ділянку сільськогосподарського призначення - землі комерційного використання (том 1, а.с. 24), площею 1 177 кв. м., нормативною грошовою оцінкою 136 590 грн. 85 коп., що знаходиться у АДРЕСА_1.

Пунктом 19 договору оренди передбачено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у десятиденний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Договір оренди зареєстрований у Володимир-Волинському міському відділі Волинської регіональної філії ДЗК, про що в державному реєстрі земель вчинено запис НОМЕР_1 (т. 1, а.с. 10 на звороті).

17.11.2006 сторонами підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв відповідну земельну ділянку у користування на умовах оренди (т. 1, а.с. 11).

Договір оренди укладено строком на 2 роки. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Додатковими угодами № 1 від 25.01.2008, № 2 від 22.12.2008 та рішеннями Володимир-Волинської міської ради № 29/20 від 19.11.2008 та № 2/16 від 01.12.2010 дія договору оренди неодноразово продовжувалась (т. 1, а.с. 30, 197-199). Додатковою угодою № 3 від 07.12.2010 дію договору оренди продовжено до 17.11.2012 (т. 1, а.с. 12).

Рішенням Володимир-Волинської міської ради № 8/13 від 31.05.2011 "Про затвердження проекту землеустрою, технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки у користування, зміну цільового використання та припинення права користування земельною ділянкою" Володимир-Волинська міська рада припинила користування земельною ділянкою в АДРЕСА_1, площею 1177 кв. м. для обслуговування автостоянки позивача у зв'язку з суспільними потребами (т. 1, а.с. 33).

14.10.2011 відповідач звернувся до позивача із листом за № 1-49/1093 до якого долучив витяг з вищезазначеного рішення про припинення користування земельною ділянкою та проект додаткової угоди № 4 про розірвання договору оренди.

29.02.2012 за № 1-49/228 (т. 1, а.с. 34, 35) та 11.09.2012 за № 1-49/1021 (т. 1, а.с. 36) відповідачем на адресу позивача надсилались листи-попередження про те, що відповідач не має наміру продовжувати договір та про необхідність підготувати земельну ділянку для передачі її відповідачу в стані не гіршому порівняно з тим, у якому одержано її в оренду.

15.08.2013 Державною інспекцією сільського господарства у Волинській області була проведена перевірка щодо додержання вимог земельного законодавства позивачем за результатами якої був складений припис за № 000379 (т. 1, а.с. 40). Встановлено, що позивач порушив строки повернення тимчасово зайнятої ділянки площею 0,1177 га в АДРЕСА_1, чим порушив вимоги частини першої статті 54 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 211 пункту "д" Земельного кодексу України.

15.08.2013 державним інспектором Держсільгоспінспекції був складений протокол про адміністративне правопорушення № 000549 та постанова про накладення адміністративного стягнення штрафу в сумі 289 грн. за № 0016 (т. 1, а.с. 41-42).

25.09.2013 державним інспектором Держсільгоспінспекції повторно був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за № 00629, припис за № 000465, протокол про адміністративне правопорушення за № 000555 та постанова про накладення адміністративного стягнення на Позивача в сумі 578 грн. штрафу за № 0020 (т. 1, а.с. 43-46).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в межах іншого судового провадження Господарським судом Волинської області розглядався спір між тими ж сторонами за позовом Володимир-Волинської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про зобов'язання звільнити земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 26.11.2013, яке набрало законної сили, у справі № 903/1039/13 позов задоволено та зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 1 177 кв. м., що розташована за адресою АДРЕСА_1 та повернути її міськраді привівши її у придатний для використання стан, в тому числі шляхом демонтування тимчасової споруди за власний рахунок.

Підставою для прийняття такого рішення стало те, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 не реалізувала своє переважне право на укладення договору оренди на новий строк (поновлення договору оренди землі), ним порушений порядок поновлення договору оренди землі, встановлений статтею 33 Закону України "Про оренду землі". Крім того, міськрада неодноразово повідомляла орендаря (відповідача у цій справі) про неможливість продовжити договір оренди земельної ділянки від 03.11.2006. При розгляді цієї справи судом встановлено, що зазначений договір оренди припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено.

Заявлений у даній справі позов про поновлення договору оренди земельної ділянки від 03.11.2006 мотивований тим, що відповідач без достатніх правових підстав не визнає його право на поновлення договору, що мало наслідком порушення прав позивача. Матеріально-правовою підставою позову позивач визначив статтю 33 Закону України "Про оренду землі".