ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2015 року Справа № 910/23126/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддівКочерової Н.О. (доповідач), Дунаєвської Н.Г., Мележик Н.І.,розглянувши касаційну скаргу компанії Єрнаміо Консалтінг ЛТД (YERNAMIO CONSALTING LTD)на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.05.2015у справі№ 910/23126/14 господарського суду міста Києва за позовомпублічного акціонерного товариства "Банк "Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївнидотовариства з обмеженою відповідальністю "Малтікс",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача компанія Єрнаміо Консалтінг ЛТД (YERNAMIO CONSALTING LTD),простягнення 12 568 832,10 грнза участю представників сторін:
від позивача: Сидоренко Ю.А., дов. від 16.06.2015
від відповідача: не з'явилися
від третьої особи: Яровий Я.В., дов. від 25.05.2015
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2014 року публічне акціонерне товариство "Банк "Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Малтікс" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2-0070/13/11-KL від 04.12.2013 у сумі 12 568 832,10 грн, з яких: 11 442 000,00 грн - прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, 578 683,05 грн - прострочена заборгованість по нарахованих процентах та 548 149,05 грн - пеня за простроченим кредитом та відсотками за період з 02.07.2014 по 12.10.2014.
В обґрунтування вимог позивач послався на порушення відповідачем своїх зобов'язань зі своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування за укладеним між ним та відповідачем кредитним договором № 2-0070/13/11-KL від 04.12.2013.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.02.2015 (суддя Якименко М.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Малтікс" на користь ПАТ "Банк Форум" 11 442 000,00 грн простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів, 578 683,05 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 548 149,05 грн пені та на користь державного бюджету України 73 080,00 грн судового збору.
При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не повернув позивачу кредитні кошти та не сплатив проценти за їх користування у передбачені договором строки, що, за висновком суду, є неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань та є підставою для стягнення з нього пені за умовами кредитного договору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 (склад колегії суддів: Самсін Р.І., - головуючий, Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.) апеляційну скаргу ТОВ "Малтікс" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2015 - без змін.
При цьому, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що зобов'язання за кредитним договором з повернення кредитних коштів та сплати проценти за їх користування не були виконані ні відповідачем, як позичальником, ні третьою особою, як поручителем відповідача. За висновком суду, належних доказів сплати (перерахування) поручителем коштів в рахунок повернення кредиту, сплати відсотків та пені на вимогу банку, матеріали справи не містять, а наявність на рахунку поручителя грошових коштів, як були йому повернуті банком згідно з рішенням № 1/2014 від 24.04.2014, не свідчить про виконання поручителем договору поруки та погашення боргу позичальника за кредитним договором. Суд також дійшов висновку про те, що, договірне списання грошових коштів з поточного рахунку поручителя в рахунок погашення заборгованості позичальника, передбачене договором поруки, є правом банку, а не обов'язком, яке банк не міг реалізувати ні під час тимчасової адміністрації з огляду на встановлену законом заборону здійснювати списання грошових коштів кредиторів банк під час тимчасової адміністрації, ні під час процедури ліквідації ПАТ "Банк Форум", під час якої задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку черговості, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
В касаційній скарзі компанія Єрнаміо Консалтінг ЛТД (YERNAMIO CONSALTING LTD) просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій 04.12.2013 між публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (кредитор, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Малтікс" (позичальник, відповідач) укладено кредитний договір № 2-0070/13/11-KL (далі по тексту - кредитний договір), на виконання умов якого банк надав позичальнику кредит в загальному розмірі 11 442 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами № 96260 від 05.12.2013 на суму 11 332 115,00 грн, № 96261 від 05.12.2013 на суму 97 885,00 грн та № 426115 від 20.12.2013 на суму 12 115,00 грн.
Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов'язався вчасно погашати заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь кредитора проценти в розмірі 12% річних та комісії, в строки (терміни) та на умовах визначених цим договором.
В пункті 3.1. кредитного договору сторони погодили, що розмір процентів, які нараховуються за цим договором, може бути збільшений, без укладення відповідного договору про внесення змін, внаслідок порушення позичальником відповідних своїх обов'язків, тощо, у випадках, передбачених п.3.4. цього договору, а в п. 3.4. кредитного договору сторони домовились збільшити розмір процентної ставки на 2% річних у разі порушення (невиконання або неналежного виконання) позичальником обов'язків, передбачених п.п. 5.2.3., 5.2.7., 5.2.8. цього договору.
Згідно з п. 1.4. кредитного договору № 2-0070/13/11-КL від 04.12.2013 кінцевим терміном, до настання якого (включно) здійснюється надання кредиту та має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, є 03.12.2014.
Пунктом 7.2.1. кредитного договору передбачено право банку вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та/або комісій, можливої неустойки (штрафу, пені), відшкодування збитків тощо протягом 7 робочих днів від дати направлення кредитором відповідного письмового повідомлення при настанні випадку порушення зобов'язання. Випадком порушення зобов'язання згідно з п. 7.1.1. кредитного договору вважається подія, за якої позичальник не виконав або виконав неналежним чином будь-який свій обов'язок (платіжний чи неплатіжний) за цим договором (зокрема, не здійснив погашення заборгованості за кредитом у відповідності до п. 2.3 цього договору, або у зв'язку з настанням кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитом (п. 1.4. договору), не сплатив проценти та/або комісії, можливу неустойку (штраф, пеню), не відшкодував збитки тощо) та/або порушив свої зобов'язання за будь-яким іншим договором, що укладений або буде укладений з кредитором.
28.07.2014 банк звернувся до позичальника з вимогою № 4658/3.1 від 25.07.2014, в якій зазначив про наявність у позичальника станом на 24.07.2014 простроченої заборгованості по сплаті процентів в сумі 116 614,35 грн за кредитним договором та, посилаючись на умови п.п. 7.1.1., 7.2.1. кредитного договору, вимагав протягом семи робочих днів від дати відправлення вимоги сплатити заборгованість за кредитним договором у повному обсязі.
Однак, позичальник вимогу банку не задовольнив, заборгованість за кредитним договором № 2-0070/13/11-KL від 04.12.2013 не погасив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі про стягнення з відповідача простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів в розмірі 11 442 000 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 578 683,05 грн, пені за простроченим кредитом в розмірі 525 078,08 грн та пені за прострочення сплати відсотків в розмірі 23 070,97 грн.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Проте, як встановлено судами попередніх інстанції, підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, останній свої зобов'язання за кредитним договором щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконував, у зв'язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що банк набув права вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитним договором, оскільки таке право позивача передбачено умовами укладеного між сторонами кредитного договору (п.п. 7.1.1., 7.2.1.).
Сервисы для юристов