ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2014 року Справа № 916/1036/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Корсак В.А.
судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)
розглянувши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 13.05.2014р. у справі господарського суду№916/1036/13 Одеської області за позовомпублічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" до державного підприємства "Одеська залізниця" третя особатовариство з обмеженою відповідальністю "Тіс-Міндобрива" про за участю представників сторін: позивача - відповідача - третьої особи -стягнення 38 731,44грн. пр. Демидас Д.А. - дов. №20 від 27.01.14р. пр. Слюсар М.М. - дов. №13 від 02.01.14р. не з'явився
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2013 року ПАТ "Концерн Стирол" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства "Одеська залізниця", в якій просило суд стягнути з залізниці суму збитків, заподіяних в результаті нестачі вантажу міндобрив у розмірі 38731,44 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 28.08.2013р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. позов задоволено, стягнуто з державного підприємства "Одеська залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" збитки за недостачу вантажу у розмірі 38731,44грн. та судового збору 1720,50грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2013р. вказані судові рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарським судом Одеської області 25.02.2014р. прийнято рішення (суддя Демешин О.А.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з державного підприємства "Одеська залізниця" на користь публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" збитки за недостачу вантажу у розмірі 38731,44грн. та 1720,50грн. судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, державне підприємство "Одеська залізниця" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просило скасувати рішення господарського суду Одеської області від 25.02.2014р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.05.2014р. (судді Журавльов О.О., Гладишева Т.Я., Головей В.М.) рішення господарського суду Одеської області від 25.02.2014р. скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, публічне акціонерне товариство "Концерн Стирол" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 09.10.2012р. за накладною №53196291 Донецькою залізницею було прийнято до перевезення від ПАТ"Концерн Стирол" за маршрутом із 60 вагонів 3302,18 тон карбаміду(мочевина штучна), призначенням на станцію Чорноморська-експорт Одеської залізниці вантажоодержувачу ТОВ "ТІС -Міндобрива".
Під час переважування вагонів №№59256313, 58864216, 58864620 у присутності прийомоздавальника вантажоодержувача 11.10.2012р. було виявлено недостачу вантажу, у зв'язку з чим ТОВ "Транінвестсервіс" було направлено вимогу щодо видачі комерційного акту за відправленням по накладній №53196291 у зв'язку з встановленим фактом прибуття вищезазначених вагонів з нестачею вантажу. Комерційний акт по даному випадку залізницею складено не було.
Тієї ж дати начальником ЖДЦ було подано начальнику ст.Чорноморська Сливці М.І. заявку з проханням виділити прийомоздавальника для участі в перевірці маси вантажу та тари вагону на вагах вантажоодержувача, яка була отримана Одеською залізницею, про що свідчить штемпель Одеської залізниці.
Також з матеріалів справи вбачається, що 11.10.2012р. вантажоодержувачем ТОВ "ТІС-Міндобрива" направлено заявку про виділення прийомоздавальника для участі в перевірці маси вантажу та тари вагону на вагах вантажоодержувача, перевірка маси вантажу буде проведено в присутності працівника ТПП України, начало приймання 11.10.2012р. в період з 12:00-14:00 год. Вказану заявку працівники Одеської залізниці не прийняли, що підтверджується написом на заявці та актом №171 від 11.10.2012р. про відмову підписати повідомлення, складеним представниками ТОВ "ТІС" в присутності свідків.
В той же день, 11.10.2012р. ТОВ "ТІС " направлено лист начальнику служби комерційної роботи та маркетингу Масло В.А., начальнику комерційного відділу Одеської дирекції залізничних перевезень Войцех С.В., начальнику ст. Чорноморська Сливці М.І., в якому повідомлено про те, що комерційні агенти ст. Чорноморська Одеської залізниці систематично відмовляються приймати заявки та листи від підприємства ТОВ "ТІС" на участь комерційного агента в перевірці маси вантажу, огляді вагонів, комісійній видачі вантажу, складанні комерційних актів на вагони, та в якому просив забезпечити присутність комерційного агента 11.10.2012р. на переважуванні вагонів та комісійній видачі вантажу в присутності експерта ТПП України, який отримано Одеською залізницею згідно штампу вхідної кореспонденції 11.10.2012р.
Тієї ж дати, 11.10.2012р. ТОВ "ТІС-Міндобрива" звернувся до начальника Одеської дирекції залізничних перевезень Войцех С.В. та начальника станції Чорноморська Сливка М.І. зі скаргою на відмову від складання комерційного акту, в якій вимагав надати мотивовану відповідь по суті скарги не пізніше трьохденного строку, та надати розпорядження про складання комерційного акту для засвідчення обставин невідповідності маси вантажу даним, вказаним в перевізних документах. Відповіді на скаргу надано не було.
Того ж дня, 11.10.2012р. експертом Одеської регіональної Торгово-промислової палати України було проведено експертизу, та 12.10.2012р. було складено акт експертизи №УТЭ-2842. Експерту були надані залізничні вагони: №59256313, №58864216, №58864620. При зовнішньому огляді вагонів експертизою встановлено: усі ЗПУ на вагонах зі слідами деформації, деформовані запірні штоки люків №1,2,4, явні сліди їх згинання та розгинання. Запірний шток завантажувального люку №2 вагону №59256313 був відламаний. На запірному штоку завантажувального люку №1 вагону №58864620 малась тріщина.
На цих підставах суд першої інстанції дійшов до висновку, що Одеською залізницею не доведено належними та допустимими доказами відсутність своєї вини у втраті вантажу, оскільки втрата вантажу відбулась саме у період від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу, а також Одеська залізниця безпідставно відмовилася від складання комерційного акту та комісійної видачі вантажу, при цьому висновком експертизи від 11.10.2012р. підтвердився факт недостачі вантажу, та стягнули вартість недостачі міндобрив з перевізника.
З таким висновком суду першої інстанції не погодився суд апеляційної інстанції зазначивши, що ст.909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
В силу ст.909 ЦК України, ст.307 ГК України, ст.6 Статуту залізниць України письмовою формою договору перевезення є залізнична накладна. Залізнична накладна №53196291 свідчить про укладення між ПАТ "Концерн "Стирол" (відправник) і Донецькою залізницею (перевізник) договору перевезення вантажу на користь ТОВ "ТІС-Міндобрива" ( вантажоодержувач).
Із залізничної накладної судом встановлено, що завантаження вантажу у вагони здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення.
При цьому в силу вимог ст.918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Сервисы для юристов