ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2016 року Справа № 910/26831/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Фролової Г.М. (доповідача)суддівЯценко О.В., Ходаківської І.П.за участю представників:позивача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)відповідачаШвед Я.О., дов. від 26.01.16третіх осіб1.Костюк О.М., дов. від 04.01.16 2. не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства "НОРТЕКС"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.03.16у справі№910/26831/15 господарського суду міста Києваза позовомПриватного підприємства "НОРТЕКС"доКомунального підприємства "Київський метрополітен"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:1.Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 2.Київська міська радапровизнання продовженим договору
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.06.2016, у зв'язку з відпусткою суддів Корсака В.А., Данилової Т.Б., для розгляду касаційної скарги у справі №910/26831/15 господарського суду міста Києва визначено колегію суддів у складі: Фролова Г.М. - головуючий, Яценко О.В., Ходаківська І.П.
Приватне підприємство "НОРТЕКС" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київський метрополітен" про визнання продовженим (пролонгованим) договору від 10.04.2009 оренди № 376-Упр(Дв)-09 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду на термін до 03.04.2018. Позивач вважає, що спірний договір є поновленим на новий строк з огляду на приписи статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Рішенням господарського суду міста Києва від 30.11.2015 у справі №910/26831/15 (суддя Спичак О.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 (судді: Зеленін В.О. - головуючий, Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.) в задоволенні позовних вимог відмовлено. Судові рішення мотивовані, зокрема, тим, що після закінчення строку дії договору оренди, переоформлення орендних правовідносин на новий строк може здійснюватись виключно шляхом укладення договору оренди у порядку, передбаченому Законом України "Про оренду державного та комунального майна". Крім того, як зазначено судами, позивача було повідомлено про закінчення строку дії договору, про відмову від його продовження та необхідність повернення орендованого майна.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, Приватне підприємство "НОРТЕКС" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 764 Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відзив на касаційну скаргу не надано.
Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представника відповідача та Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), присутніх у судових засіданнях, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 10.04.2009 між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (орендодавець) та Приватним підприємством "Нортекс" (орендар) було укладено договір оренди № 376-Упр (ДВ)-09, за умовами якого орендодавець на підставі рішення Київради від 28.08.2008 № 93/93 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину вестибюлю переходу), визначену відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря (далі - об'єкт оренди), за адресою: станція метро "Героїв Дніпра" (вестибюль №1), для торгівлі непродовольчими товарами. Пунктом 2.1 договору встановлено, що об'єктом оренди є частина вестибюлю (переходу), визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря, загальною площею 49,0 кв.м., згідно з викопіюванням з Схеми тимчасового розташування МАФ, що складає невід'ємну частину цього договору. Згідно з пунктом 2.4 договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП "Київський метрополітен". Пунктом 4.14 Договору визначено, що орендар після припинення дії договору оренди та у разі відмови у продовженні договору оренди зобов'язаний протягом 10 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі орендодавцю. У разі невиконання пункту 4.14. в силу вступає рішення Київради. При цьому оплата по договору нараховується орендодавцем та сплачується орендарем до дати фактичного повернення об'єкта оренди та підписання акта прийому-передачі. Згідно з пунктом 5.4 договору орендар, після закінчення строку дії цього договору, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження дії договору за умови належного виконання своїх обов'язків за цим договором. Дозвіл на продовження строку оренди надає Київська міська рада. Пунктом 7.5 договору погоджено, що у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. Пунктом 9.1 договору встановлено, що договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 10.04.2009 до 07.04.2012 (2 роки 364 дні). Згідно з пунктом 9.2 договору усі зміни і доповнення до цього договору оформляються у письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх сторонами. Після закінчення строку дії цього договору його дія може бути продовжена на підставі рішення Київради (пункт 9.3 договору). Відповідно до пункту 9.5, договір припиняється, зокрема, у разі закінчення строку на який його було укладено.
Також установлено, що за актом приймання-передачі майна від 10.04.2009 орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування частину вестибюлю, визначену тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря, загальною площею 49,0 кв.м., що знаходиться за адресою: станція метро "Героїв Дніпра" (вестибюль № 1), б\н, для торгівлі непродовольчими товарами.
Як стверджує позивач, враховуючи, що строк дії договору було визначено з 10.04.2009 по 07.04.2012, а також враховуючи відсутність заперечень сторін, строк дії договору було поновлено на той самий строк - 2 роки 364 календарних дні, тобто до 05.04.2015.
Посилаючись на те, що протягом одного місяця з дати закінчення договору оренди, тобто з 05.04.2015, ним не було отримано від відповідача повідомлення про небажання продовжувати дію договору оренди, а тому такий Договір відповідно до частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" є продовженим на той самий термін.
З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога про визнання продовженим (пролонгованим) договору від 10.04.2009 оренди №376-Упр(Дв)-09 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду на термін до 03.04.2018.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно зі статтею 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Аналогічна норма міститься в частині другій статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.
Дослідивши матеріали справи, господарські суди попередніх інстанцій установили, що листом від 24.03.2015 відповідач повідомив позивача про закінчення терміну дії договору оренди та про небажання продовжувати договір оренди, у зв'язку з невідповідністю об'єктів оренди вимогам п. 2.19 Правил пожежної безпеки в метрополітені, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 20.06.2012. Також позивача було повідомлено про необхідність звільнити об'єкт оренди та повернути за актом приймання-передачі орендодавцю у строк до 04.05.2015. Судами установлено, що зазначений лист відповідачем було надіслано на адресу державної реєстрації позивача (04209, м.Київ, вул. Героїв Дніпра, 26, кв. 53) 25.03.2015, що підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист та квитанцією УДППЗ "Укрпошта".
За змістом частини 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Таким чином, як зазначено судами, договір оренди від 10.04.2009 №376-Упр(Дв)-09 припинився. З врахуванням встановлених фактичних обставин справи, а також з огляду на те, що положення п.9.3. договору оренди містять умови, що ставлять процедуру продовження дії цього договору в залежність від наявності прийнятого Київською міською радою рішення, тобто виключають його автоматичну пролонгацію, а на час розгляду даної справи господарськими судами Київрадою не прийнято відповідного рішення, то суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для продовження терміну дії договору оренди та задоволення позову.
Доводи та заперечення позивача, зокрема і щодо неотримання листа орендодавця про закінчення терміну дії договору оренди, були розглянуті та обґрунтовано відхилені судами попередніх інстанцій. Інші доводи, викладені заявником у касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки вказаних висновків не спростовують.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судові інстанції дійшли висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.
З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято судові рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.
Сервисы для юристов