ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2015 року Справа № 910/1757/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Панової І.Ю.,суддів:Жукової Л.В., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргуУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної М.А.на ухвалугосподарського суду м. Києва від 19.01.2015 рокута постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 рокуу справі№910/1757/14 господарського суду м. Києваза заявоюПублічного акціонерного товариства "Київський річковий порт"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор"пробанкрутство,
за участю представників сторін: не з'явились,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.01.2015 року у справі № 910/1757/14 (суддя - Чеберяк П.П.) в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк") про проведення процедури санації Товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор" (далі - ТОВ "Луксор") відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 року у справі № 910/1757/14 (головуючий суддя - Шипко В.В., суддя - Верховець А.А., суддя - Остапенко О.М.) апеляційну скаргу ПАТ "ВіЕйБі Банк" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду м. Києва від 19.01.2015 року у справі № 910/1757/14 - залишено без змін.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду м. Києва від 19.01.2015 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 року у справі № 910/1757/14, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіна М.А. звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 19.01.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 року у справі № 910/1757/14, прийняти нове рішення яким клопотання ПАТ "ВіЕйБі Банк" про введення процедури санації ТОВ "Луксор" задовольнити.
В обґрунтування доводів касаційної скарги ПАТ "ВіЕйБі Банк" посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 24.09.2014 року до господарського суду м. Києва надійшло клопотання ПАТ "ВіЕйБі Банк" про введення процедури санації боржника.
В своїх доводах до клопотання заявник зазначав, що 06.08.2009 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ЗАТ "Броварський завод пластмас" (іпотекодавець) укладено Іпотечний договір в реєстрі за № 856, згідно умов якого іпотекодавцем передано Банку в забезпечення належного виконання ТОВ "Луксор" за кредитними договорами № 7 від 08.02.2008 року та № 87 від 08.10.2008 року, договорів про відкриття акредитиву № 4 від 08.02.2008 року та № 25. 08.10.2008 року, предмет іпотеки: комплекс, що розташований за адресою: Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, 53; гуртожиток, загальною площею 4883, 7 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, 3б.
Згідно з п.1.5. Іпотечного договору узгоджена оціночна вартість предмета іпотеки становить 115 076 525,00 грн.
В лютому 2013 року ПАТ "ВіЕйБі Банк" звернувся з позовною заявою до ПАТ "Броварський завод пластмас" про визнання за ним права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором від 06.08.2009 року.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2014 року у справі № 911/426/13-г задоволено касаційну скаргу ПАТ "Броварський завод пластмас", скасовано рішення господарського суду Київської області від 08.04.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 року у справі № 911/426/13-г, а справу № 911/426/13-г передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Виходячи з викладеного, відповідно до позиції заявника, прийняття судом рішення у справі № 911/426/13-г про задоволення позовних вимог ПАТ "ВіЕйБі Банк" зумовить погашення заборгованості боржника перед кредитором майновим поручителем - ПАТ "Броварський завод пластмас".
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання ПАТ "ВіЕйБі Банк" про проведення процедури санації ТОВ "Луксор", виходячи з такого.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 28 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року) (далі - Закон про банкрутство) господарський суд за клопотанням комітету кредиторів виносить ухвалу про введення процедури санації строком на шість місяців. Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому цим Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Законом. Керуючий санацією - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення процедури санації боржника. Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає чинності з дня її винесення.
Згідно з ч. 2 ст. 37 Закону про банкрутство за клопотанням комітету кредиторів або інвесторів, або власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) банкрута чи з власної ініціативи господарський суд може прийняти рішення про введення процедури санації й після визнання боржника банкрутом у разі наявності плану санації то до початку продажу майна банкрута.
Відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону про банкрутство прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) належить до компетенції комітету кредиторів.
Статтею 28 Закону про банкрутство визначено, що під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.
Як вбачається зі звіту розпорядника майна боржника з метою виявлення активів боржника розпорядником майна було надіслано письмові запити до державних установ: Головного управління статистики в м. Києві, Інспекції Головного державного реєстратора флоту України, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті. Київської державної інспекції котлонагляду і підйомних споруд, Державної митної служби України. Державної служби УКН з надзвичайних ситуацій. Державної авіаційної адміністрації. Українського центру інноватики та патентно-інформаційних послуг. Державної служби інтелектуальної власності України, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, Державного комітету України по земельним ресурсам, Головного управління Держземагентства у м. Києві, Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві, Головного управління земельних ресурсів, Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС у м. Києві, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права на об'єкти нерухомого майна, Державної інспекції сільського господарства в м. Києві, Фонду Держмайна України, Інспекції державного технічного нагляду, ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України. Згідно отриманих відповідей будь яке майно боржника не виявлено.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що боржник не знаходиться за своїм місцезнаходженням, листи надіслані керівнику боржника повертаються за закінченням встановленого терміну зберігання.
Крім того, в матеріалах справи міститься повідомлення № 01-06/01 від 12.01.2015 року про неможливість проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Луксор" відповідно до відомостей, наданих Головним управлінням статистики у м. Києві, остання фінансова звітність до органів статистики боржником подавалась за січень-вересень 2011 року
Таким чином, ТОВ "Луксор" не веде фінансово-господарську діяльність вже більше трьох років.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували можливість досягнення зазначеної мети шляхом введення процедури санації ТОВ "Луксор".
Виходячи з викладених норм законодавства та встановлених обставин справи, суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків щодо відмови в задоволенні клопотання ПАТ "ВіЕйБі Банк" про проведення процедури санації ТОВ "Луксор".
Сервисы для юристов