ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2014 року Справа № 914/4862/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. - головуючого, Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.,розглянувши матеріали касаційної
скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"напостанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.04.2014у справігосподарського суду Львівської області № 914/4862/13за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Енергія-Новояворівськ"простягнення заборгованості в сумі 10 861,57 грн.за участі представників сторін:
від позивача - Данилевський О.М.;
від відповідача - не з'явилися.
У С Т А Н О В И В:
11.02.2014р.ю рішенням господарського суду Львівської області (суддя Коссак С.М.), залишеним без змін 02.04.2014р. постановою Львівського апеляційного господарського суду (судді: Марко Р.І. - головуючий, Бойко С.М., Бонк Т.Б.) частково задоволено позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України", присуджено до стягнення з ТОВ НВП "Енергія-Новояворівськ" 3 464,66 грн. - пені та 3 042,85грн. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, тому просили скасувати судові рішення в частині відмови у стягненні 1 571,63грн. пені, посилаючись на неправомірне зменшення її розміру на 25%.
Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.
Судами обох інстанцій установлено, що 29.09.2011р. між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ТОВ НВП "Енергія-Новояворівськ" (покупець) укладено договір 29/09/11-ТЕ купівлі-продажу природного газу, на виконання умов якого продавець протягом жовтня 2011р. та вересня - грудня 2012р. поставив покупцю газ на загальну суму 23 123 019,70 грн., за який останній несвоєчасно здійснив розрахунок.
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦКУ).
Положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України установлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові, тому суди обґрунтовано стягнули з відповідача 3 042,85грн. 3% річних, що не оспорюється сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України учасник господарських відносин зобов'язаний у разі невиконання або неналежного виконання ним господарського зобов'язання сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони тощо.
Надавши належну правову оцінку усім наявним у матеріалах справи документам та доводам сторін, взявши до уваги їх майновий стан, особливий статус відповідача (виробництво теплової енергії для населення), врахувавши ступінь виконання боржником свого зобов'язання за умовами укладеного між сторонами договору, незначний термін прострочення виконання зобов'язання (максимальний строк прострочення по платежам 14 днів) місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано дійшов висновку про зменшення розміру пені на 25% від заявленої суми, стягнувши з відповідача 3 464,66 грн. пені.
Належних обґрунтувань, з посиланням на норми права, які б спростовували висновки попередніх судових інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.04.2014р. та рішення господарського суду Львівської області від 11.02.2014р. у справі № 914/4862/13 - без змін.
Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяГ.В. Жаботина СуддяЛ.В. Ковтонюк
Сервисы для юристов