ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2014 року Справа № 910/11414/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого, Губенко Н.М., Іванової Л.Б.,
за участю представників: позивача - Грищенко О.Р. дов. № 03/2014 від 31 березня 2014 року, відповідача - Чернецького В.Г. дов. № Д14/000/2 від 2 січня 2014 року та Шепеля В.Г. дов. № Д14/000/1 від 2 січня 2014 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Сервісно-будівельна фірма "СІЕНДЖІ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 лютого 2014 року у справі господарського суду міста Києва за позовом ТОВ "Сервісно-будівельна фірма "СІЕНДЖІ" до ТОВ "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна" про стягнення суми,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2013 року ТОВ "Сервісно-будівельна компанія "СІЕНДЖІ" (далі - позивач) звернулось до ТОВ "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна" (далі - відповідач) з позовом про стягнення боргу за Генеральним договором № 003-08-25 від 5 травня 2008 року в загальній сумі 8088702 гривні 01 коп., а саме: 6652160 гривень 61 коп. основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 902178 гривень 28 коп. неустойки та 534363 гривень 12 коп. - 3 % річних.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач не виконав договірні зобов'язання у встановлені строки, у зв'язку з чим зобов'язаний повернути суму авансу, перераховану позивачем на виконання договору.
Рішенням господарського суду міста Києва від 18 вересня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 лютого 2014 року апеляційну скаргу ТОВ "Сервісно-будівельна фірма "СІЕНДЖІ" залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 18 вересня 2013 року - без змін.
У касаційній скарзі ТОВ "Сервісно-будівельна компанія "СІЕНДЖІ" просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18 вересня 2013 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 лютого 2014 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Вважає, що судами помилково не застосовано ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки факт укладення додаткових угод від 5 травня 2008 року та 31 грудня 2008 року встановлено під час розгляду інших справ, у зв'язку з чим допущено порушення ст. 124 Конституції України, ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Зазначає, що суди не з'ясували характер спірних правовідносин і помилково не застосували норми, які їх регулюють, а саме: ст. ст. 837, 901 Цивільного кодексу України.
На його думку, право кожної із сторін даного спору на дострокове розірвання договору визначено його умовами та відповідає вимогам норм ст.ст. 214, 525, 526, 615, ч. 3 ст. 651, ч. ч. 2-4 ст. 849, ст. 907 Цивільного кодексу України у сукупності.
Вказує на те, що вимога про повернення авансового платежу грунтується на умовах укладеного сторонами договору та нормах чинного законодавства, а саме, ч. 4 ст. 653, ст. 1212 Цивільного кодексу України, які суд помилково не застосував до спірних правовідносин.
Стверджує, що суд також помилково не застосував до спірних правовідносин ст.ст. 231 ч.4, 232 ч.6 та ст.ст. 530, 625 ч.2 ЦК України щодо строку та наслідків прострочення виконання зобов'язання.
Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є відповідно розірваним або зміненим у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом.
Правові наслідки зміни або розірвання договору встановлені ст. 653 ЦК України, за якою сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 5 травня 2008 року між ТОВ "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна" та ТОВ "Сервісно-будівельна фірма "СІЕНДЖІ" укладено генеральний договір № 003-08-25, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався: виконати за замовленням позивача підготовчі роботи з проектування оптимальної схеми розміщення мережі автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій, на умовах, передбачених додатком №1 до цього договору; систематизувати та передати позивачу динаміку завантаження та результати продажу стиснутого природного газу (обсяги метану, ціна, виручка, найменування клієнтів, кількість транспортних засобів та ін.) на будь-якій автомобільній газонаповнювальній компресорній станції, експлуатація якої була розпочата у 2008 році, на умовах, передбачених додатком № 2 до цього договору; передати позивачу власну інформацію у сфері ефективної співпраці із проектними організаціями в галузі будівництва та експлуатації автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій на умовах окремого договору, який є додатком № 3 до цього договору; передати позивачу права інтелектуальної власності на належні їй торгівельні марки (бренди) "ІТЕРА" на умовах окремого ліцензійного договору, який є додатком № 4 до цього договору; надати позивачу рекламні послуги на умовах окремого договору, який є додатком № 5 до цього договору; надати позивачу агентські послуги із залучення клієнтів-замовників будівництва автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій на умовах окремого договору, який є додатком № 6 до цього договору (п. 2.1 договору).
За п. 2.3 договору ТОВ "Сервісно-будівельна фірма "СІЕНДЖІ" зобов'язалось прийняти та оплатити роботи та послуги ТОВ "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна".
Відповідно до п. 4.7 укладеного між сторонами правочину загальна вартість цього договору становить 5 442 500 гривень, крім того, податок на додану вартість - 1 088 500 гривень, а разом з податком на додану вартість - 6531000 гривень.
Пунктом 4.11 договору сторони погодили, що протягом 15-ти банківських днів з дня набрання чинності цим договором позивач перераховує відповідачу аванс у розмірі 1 250 000 гривень, крім того, податок на додану вартість у сумі 250 000 гривень, а разом з податком на додану вартість - 1500000 гривень.
За змістом п. 6.4 договору якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином або у передбачений договором строк, ТОВ "Сервісно-будівельна фірма "СІЕНДЖІ" призначає ТОВ "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна" строк для усунення недоліків, а в разі невиконання ТОВ "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна" цієї вимоги може відмовитися від договору, достроково його розірвавши у односторонньому порядку, та вимагати відшкодування збитків.
У разі дострокового розірвання договору з підстав, передбачених вказаним пунктом договору, розмір оплати робіт, фактично виконаних ТОВ "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна" до моменту розірвання договору, визначається за погодженням сторін в залежності від можливості використання ТОВ "Сервісно-будівельна фірма "СІЕНДЖІ" частково виконаних робіт за призначенням (п. 6.5 договору).
Сервисы для юристов