ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2015 року Справа № 923/1076/14
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційні скарги1. Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк", 2. Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській областіна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р. (головуючий суддя Ліпчанська Н.В., судді Лисенко В.А., Савицький Я.Ф.)та на рішенняГосподарського суду Херсонської області від 07.10.2014 р. (суддя Немченко Л.М.)у справі№ 923/1076/14 Господарського суду Херсонської областіза позовомПублічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк"доУправління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській областіпростягнення 402.579,92 грн.,за участю представників:позивачаЯрчак І.С.,відповідачаБлохін С.В.,
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" (далі - Банк) звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовом до Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ в Херсонській області (далі - Державна служба охорони) про стягнення заборгованості в результаті невиконання кредитних зобов'язань за договором про надання овердрафту № 16/2013Ю від 30.12.2013р., а саме: 326.530,83 грн. заборгованості за кредитом; 37.664,34 грн. заборгованості за процентами нарахованими, але не сплаченими за період з 30.12.2013 р. по 30.06.2014 р.; 4.830,87 грн. заборгованості за процентами нарахованими за період з 01.07.2014 р. по 20.07.2014 р.; 18.446,76 грн. пені за прострочений кредит; 1.471,32 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 07.10.2014 р. у справі №923/1076/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р., позов задоволено частково: стягнуто з Державної служби охорони на користь Банку суму за кредитом в розмірі 254.748,14 грн. Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 66.334,76 грн. та суми відсотків в розмірі 42.495,21 грн. припинено В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції змінити та стягнути з відповідача заборгованість за договором в розмірі 293.749,90 грн.
Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 89, 110, 526, 530, 59-552, 601, 602, 614, 625 ЦК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що залік грошових коштів у розмірі 5.447,93 грн. в рахунок погашення кредиту (овердрафту) заборонено, а тому висновок суду першої інстанції про таку можливість є помилковим. Крім того, Банк вважає, що відмова судом першої інстанції у стягненні з відповідача пені та процентів не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого суду в частині стягнення суми кредиту в розмірі 254.748,14 грн., а постанову апеляційної інстанції - повність та припинити провадження у справі за відсутністю між сторонами предмету спору.
Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 601, 602, 606, 1074 ЦК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що сторони по відношенню один до одного боржником і кредитором (за кредитним договором №16/2013Ю від 30.12.2013 р. та за договорами банківського рахунку №57345 від 13.08.2012 р. Відповідач зазначає, що залишку грошових коштів на його рахунках було достатньо для повного виконання грошового зобов'язання за Договором овердрафту № 16/2013Ю від 30.12.2013 р. На думку відповідача, зобов'язання за кредитним договором № 16/2013Ю від 30.12.2013 р. є припиненим у зв'язку з поєднанням відповідача в одній особі як боржника так і кредитора на суму 268.667,36 грн.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційних скарг.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційних скарг, заслухавши присутніх представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а касаційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між сторонами був укладений договір про надання овердрафту № 16/2013Ю від 30.12.2013 р, за умовами якого відповідачу був наданий кредит у формі овердрафту з лімітом в розмірі 700.000,00 грн. строком користування по 30.06.2014 р. зі сплатою 22,0 процентів річних за користування кредитними коштами.
Відповідно до п. п. 1.2, 1.3 кредитного договору овердрафт надається за поточним рахунком позичальника № 26008057345003, відкритим позичальнику в АТ "БРОКБІЗНЕСАНК", код банку (МФО) 300249, місто Київ. Надання овердрафту здійснюється шляхом оплати з поточного рахунку платіжних документів позичальника на суму, яка перевищує кредитовий залишок на такому рахунку, але в межах ліміту овердрафту згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. 2.1 кредитного договору кредитування позичальника у формі овердрафту здійснюється банком у межах ліміту та строку, встановлених згідно з цим договором, з максимальним періодом безперервного користування овердрафтом не більше ніж 90 календарних днів. Початком періоду безперервного користування овердрафтом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувала заборгованість позичальника за овердрафтом. Датою закінчення періоду безперервного користування овердрафтом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксована відсутність заборгованості позичальника за овердрафтом. У разі, якщо в день визначений п. 1.5 цього договору, позичальник не здійснить погашення заборгованості по поточному рахунку, заборгованість позичальника по поточному рахунку вважається простроченою з робочого дня, наступного за датою закінчення періоду безперервного користування овердрафтом або за датою, визначеною п. 1.5 цього договору, і банк здійснює нарахування процентів на суму овердрафту за фіксованою процентною ставкою в розмірі 27,0 процентів річних.
Позивачем на виконання умов договору було відкрито відповідачу рахунок №26008057345003.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з випискою з рахунку № 91291057345005 позивач почав користуватись кредитом 30.12.2013 р., а 90-денний період безперервного користування кредитом (овердрафтом) сплив 29.03.2014 р.
Станом на 31.03.2014 р. відповідач мав період безперервного користування кредитом (овердрафтом) більше 90 днів, при цьому маючи заборгованість у розмірі 326.530,83 грн.
Дана заборгованість за умовами п. 2.1 кредитного договору визнається простроченою та на неї позивачем здійснюється нарахування процентів на суму кредиту (овердрафту) за фіксованою ставкою 27,0 процентів річних тощо.
Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 28.02.2014 р. № 107 "Про віднесення ПАТ "Брокбізнесбанк" до категорії неплатежспроможних", а виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.02.2014 р. прийнято рішення № 9 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в ПАТ "Брокбізнезбанк".
Відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.06.2014 р. № 45, починаючи з 11.06.2014 р., у відношенні позивача розпочато процедуру ліквідації.
Починаючи з 11.06.2014 р., Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" та призначив уповноважену особу на ліквідацію, яка в своїй діяльності керується Законом України від 23.02.2012 р. за № 4152-ІV "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 вищезгаданого Закону уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження: виконує повноваження органів управління банку; виконує повноваження, які визначені частиною другою статті 37 Закону. За змістом п. п. 1, 2, 5 ч. 2 ст. 37 Закону уповноважена особа має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи.
Виходячи із змісту вищенаведених положень ст.ст. 46, 48, 37 Закону, з дня оголошення ліквідації банку та призначення уповноваженої особи на ліквідацію, усі повноваження органів управління та контролю банку припиняються та одночасно переходять до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію.
Відповідно до ст. 2 Закону ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
У зв'язку з цим повернення коштів, які знаходилися на рахунках банку, має відбуватись у порядку, визначеному ст.ст. 44 - 52 вищезгаданого Закону, а саме: шляхом звернення кредиторів з відповідною вимогою протягом 30 днів з дня оголошення про ліквідацію банку.
Відповідач Листом від 06.06.2014 р. №17/5-2112/Мд звернувся до позивача із вимогою про зарахування однорідних вимог, в той час як тимчасова адміністрація була призначена 28.02.2014 р.
Сервисы для юристов