ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2016 року Справа № 910/21148/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:Круглікової К.С. (доповідач), Кривди Д.С., Могила С.К.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мультіплекс-Холдинг" на постанову за заявою про Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 Товариства з обмеженою відповідальністю "Блокбастер-Київ" вжиття заходів до забезпечення позову у справі№ 910/21148/15 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Блокбастер-Київ"до Публічного акціонерного товариства "Мультіплекс-Холдинг"простягнення 6 175 912,63 грн.за участю представників сторін:
позивача: Шекера С.В.,
відповідача : Савельєва М.В.,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Блокбастер-Київ" подало до господарського суду міста Києва заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просило накласти арешт на грошові кошти відповідача в сумі 6 846068,32 грн. , що знаходяться на рахунках відповідача у банківських установах , а саме: № 26009962498176 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851; № 26007962498446 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851; № 26006962484262 в Технічній філії ПАТ "ПУМБ" м. Києва МФО 322755; № 26001962482474 в Технічній філії ПАТ "ПУМБ" м. Києва МФО 322755; № 260021604802 в ПАТ "Міський комерційний банк", МФО 339339; № 26009011252845 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023 та на будь-яких інших виявлених рахунках, у межах розміру позовних вимог 6 846 068,32 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.12.2015, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2016, заява ТОВ "Блокбастер-Київ" про вжиття заходів до забезпечення задоволена. З метою забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю "Блокбастер-Київ" до публічного акціонерного товариства "Мультіплекс-холдинг" про стягнення основного боргу в сумі 4 718 051,52 грн., інфляційних втрат в сумі 645 208,74 грн., 3% річних в сумі 81 735,08 грн. та пені в сумі 1 401 072,98 грн., який виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 20.08.2009 оренди нежилого приміщення в частині внесення орендних платежів у обсязі та строки згідно до умов договору, вжито заходи до забезпечення позову, а саме: накладено арешт на грошові кошти ПАТ "Мультіплекс-холдинг" на рахунках у банківських установах: № 26009962498176 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851; № 26007962498446 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851; № 26006962484262 в Технічній філії ПАТ "ПУМБ" м. Києва МФО 322755; № 26001962482474 в Технічній філії ПАТ "ПУМБ" м. Києва МФО 322755; № 260021604802 в ПАТ "Міський комерційний банк", МФО 339339; № 26009011252845 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023 та на будь-яких інших виявлених рахунках, у межах розміру позовних вимог 6 846 068,32 грн.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ПАТ "Мультіплекс-Холдинг" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 та ухвалу місцевого господарського суду від 04.12.2015 скасувати, а заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову залишити без задоволення.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 20.08.2009 оренди нежилого приміщення в частині внесення орендних платежів у обсязі та строки згідно до умов Договору.
Крім того, позивач звернувся з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, обґрунтовуючи її тим, що між сторонами існує спір про стягнення значної суми заборгованості зі сплати орендних платежів в розмірі, визначеному Договором за період березень - липень 2015 року; відповідач систематично порушує договірні зобов'язання, про що свідчать судові рішення; відповідач вчиняє дії, направлені на припинення господарської діяльності, тому не вжиття відповідних заходів може у подальшому утруднити виконання рішення у даній справі.
Задовольняючи заяву, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний господарський суд, виходив з того, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі є недопущення порушення майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також те, що невжиття таких заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення, яке буде прийнято за результатами розгляду справи по суті.
Колегія суддів погоджується з вищевказаним висновками судів попередніх судових інстанцій з огляду на таке.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадженні у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно з ч.1 ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 6 846 068,32 грн. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно з укладеним між сторонами договором оренди нежилого приміщення від 20.08.2009 в частині внесення орендних платежів.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, які містяться на рахунках відповідача, в межах заявленої суми, позивач зазначає про те, що відповідач систематично порушує договірні зобов'язання, вчиняє дії, направлені на припинення господарської діяльності, тому не вжиття відповідних заходів може у подальшому утруднити або зробити неможливим виконання рішення у даній справі.
Факт систематичного невиконання обов'язку з оплати та значна заборгованість відповідача підтверджується рішеннями у справах №910/10868/14 та №910/18435/14.
Крім того, 16.11.2015 постановою Київського апеляційного господарського суду №910/17225/15, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2015, відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог ПАТ "Мультіплекс-Холдинг" та ТОВ "Компанія з управління активами "Капітал Груп", що діє від свого імені в інтересах та за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду не диверсифікованого виду закритого типу "Капітал-рекорд", про визнання недійсним договору про внесення змін до договору оренди нежилого приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою С.М. 20.08.2009 за реєстровим № 2572, що укладений ПАТ "Мультіплекс-Холдинг" та ТОВ "Блокбастер-Київ", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою С.М. 31.07.2012 за реєстровим №1830, в частині, а саме пункту 2.2.
Вказані судові рішення, вказують на систематичне порушення з боку відповідача зобов'язань за договором оренди та обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості з орендних платежів за різні періоди часу та, як наслідок, розірвання договору оренди.
За таких обставин колегія погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, перевіривши адекватність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, правомірно задовольнив подану заяву про вжиття заходів до забезпечення позову з дотриманням приписів ст.ст.66, 67 ГПК України.
При цьому, колегія суддів вважає, що застосовані судом заходи мають на меті саме запобігти порушенню прав позивача та не порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб.
Враховуючи викладене, оскаржувані ухвала та постанова відповідають нормам процесуального права, ґрунтуються на матеріалах справи, а тому підстав для їх зміни або скасування немає.
Сервисы для юристов