ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2016 року Справа № 910/19629/15
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.12.2015у справі№ 910/19629/15 Господарського суду міста Києваза позовомприватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"доприватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"
провідшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 48376,63 грн.за участю представників сторінвід позивача:не з'явились,від відповідача:не з'явились,
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" у липні 2015 року звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про стягнення 48376,63 грн. шкоди в порядку регресу та повернення судових витрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2015 у справі № 910/19629/15 (суддя Підченко Ю.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 у справі № 910/19629/15 (у складі колегії суддів: Тищенко А.І. - головуючого, Михальської Ю.Б., Отрюха Б.В.) позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" частково задоволено. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" суму виплаченого страхового відшкодування (в порядку регресу) в розмірі 38211,83 грн. та витрати з оплати судового збору в розмірі 1443,11 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 у справі № 910/19629/15 Господарського суду міста Києва, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 у справі № 910/19629/15 Господарського суду міста Києва в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 10164,80 грн., і в цій частині справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі заявник посилається на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" та ОСОБА_6 12.11.2014 укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно - правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0197-14-00130, предметом якого є страхування автомобіля марки "Toyota Avensis", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2012 року випуску.
У м. Києві на перехресті проспекту Оболонського - вулиці Північної 05.02.2015 відбулася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобілів марки "Toyota Avensis", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_6 та автомобіля марки "Daewoo Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_7, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду від 26.02.2015 № 57411254 ВДАІ Оболонського РУ ГУМВС в м. Києві.
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 01.04.2015 у справі № 756/2042/15-п ОСОБА_7 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Вартість матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу "Toyota Avensis", склала 46338,05 грн., що підтверджується страховим актом від 27.02.2015 № ДККА-42647 та розрахунком суми страхового відшкодування від 27.02.2015 та 2548,58 грн., що підтверджується страховим актом від 19.03.2015 № ДККА-42647/1 та розрахунком суми страхового відшкодування від 19.03.2015.
Судами встановлено, що позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 36163,25 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.02.2015 № 4148 та у сумі 2548,58 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.03.2015 № 5507.
Згідно з полісом АІ/4533107, наданого Моторним (транспортним) страховим бюро України, цивільна правова відповідальність власника транспортного засобу автомобіля марки "Daewoo Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована з лімітом за шкоду майну в розмірі 50000 грн. та франшизою 500 грн.
Позивач звертався до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування від 23.04.2015 в сумі 48886,63 грн., яка отримана останнім 24.04.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Судами встановлено, що відповідачем відповідь на претензію не надано, суму страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги (регресу) не сплачено, що стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Розділом 6 договору сторонами визначено загальну страхову премію за договором у розмірі 20319, 60 грн. Пунктом 7 сторонами визначено порядок оплати страхової премії та періоди страхування, а саме: страхувальник вносить платежі двома частинами, першу частину страхового платежу в розмірі 50 % від загального розміру премії, що становить 10174,80 грн. в строк до 13.11.2014 за період страхування з 13.11.2014 по 12.05.2015. Друга частина страхового платежу в розмірі 50% від загального розміру премії, що становить 10174,80 грн. в строк до 12.05.2015 за період страхування з 13.05.2015 по 12.11.2015.
Судами встановлено, що на час складання позивачем страхового акта № ДККА-42647 від 27.02.2015 страхувальником 13.11.2014 сплачено один платіж у розмірі 10174,80 грн. Враховуючи, що другий страховий платіж не було внесено, позивачем пунктом 15 вказаного страхового акта додатково призначено 10178,80 грн. до виплати в якості страхового відшкодування.
Загальна сума страхового відшкодування, яку призначено позивачем страхувальнику, складає 46338, 05 грн. (36136, 25 грн. + 10174, 80 грн.).
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 27 Закону України "Про страхування", статтею 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Сервисы для юристов