ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2014 року Справа № 3/3/10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіДерепи В.І.суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В.розглянувши у відкритому судо-вому засіданні касаційну скаргуДочірньої компанії "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 05.11.13
у справі№3/3/10господарського судуЗапорізької областіза позовомДочірньої компанії "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Теплоенергія"простягнення сумиза участюВідділу державної виконавчої служби Токмацького районного управління юстиціїза участю представників від:позивачаМицько Р.М. (дов. від 30.12.13)відповідачаКрасильникова К.О. (дов. від 02.12.13)
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Токмак Теплоенергія" звернулось до господарського суду Запорізької області із заявою про стягнення з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" безпідставно одержаних грошових коштів за наказом по справі №3/3/10 від 20.12.10.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.09.13 (суддя Горохов І.С.) заява відповідача залишена без задоволення з посиланням на те, що постанова Донецького апеляційного господарського суду від 20.12.10, на підставі якої був виданий наказ від 20.12.10 не була скасована, тому повернення коштів, сплачених на її виконання, є неможливим.
За результатом апеляційного перегляду справи Донецький апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Ломовцевої Н.В., суддів: Принцевської Н.М., Стойки О.В.) 05.11.13 прийняв постанову, якою ухвалу скасував, заяву відповідача задовольнив. Постанова мотивована тим, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.13 наказ господарського суду Запорізької області №3/3/10 від 20.12.10, виданий 25.01.11 визнано таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Теплоенергія" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 1765810,00грн. основного боргу, 168142,19грн. - пені, 74501,63грн. - 3% річних, 171758,86 грн. - інфляційних.
Не погоджуючись із постановою, позивач, Дочірня компанія „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, рішення залишити без змін, посилаючись на невірне застосування апеляційним судом ст.ст. 117, 122 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, рішенням господарського суду Запорізької області від 12.10.10 позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Теплоенергія" про стягнення боргу за поставлений природний газ частково задоволено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.12.10 рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.10 у справі № 3/3/10 змінено в частині суми інфляційних нарахувань, яка підлягає стягненню, пункти 3, 4 резолютивної частини рішення виключено. Резолютивну частину рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.10 у справі № 3/3/10 викладено в наступній редакції: "Позовні вимоги задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Теплоенергія", на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 1765810 грн. основного боргу, 168142,19 грн. пені, 74 501,63 грн. - три проценти річних від простроченої суми, 195023,22 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 22035,20 грн. витрат на держмито і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".
25.01.11 на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.10 та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 20.12.10 видано відповідний наказ № 3/3/10 від 20.12.10.
14.02.11 Відділом Державної виконавчої служби Токмацького районного управління юстиції винесено постанову ВП №24406559 про відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду Запорізької області № 3/3/10 від 25.01.11.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.13 визнано наказ № 3/3/10 господарського суду Запорізької області від 20.12.10 таким, що частково не підлягає виконанню в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Теплоенергія" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 1 765 810, 00 грн. основного боргу, 168 142,19 грн. - пені, 74 501,63 грн. - 3 % річних, 171 758,86 грн. - інфляційних.
25.03.13 Відділом Державної виконавчої служби Токмацького районного управління юстиції винесено постанову ВП №24406559 про закінчення виконавчого провадження за наказом господарського суду Запорізької області № 3/3/10 від 25.01.11. У вказаній постанові зазначено, що рішення господарського суду Запорізької області виконано повністю, кошти на загальну суму 212039,03грн. перераховані на рахунок стягувача.
Враховуючи вищенаведене Донецький апеляційний господарський суду задовольнив заву Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Теплоенергія" та стягнув з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" безпідставно одержані за наказом №3/3/10 від 20.12.10 грошові кошти в сумі 166503,47грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати правову позицію апеляційного господарського суду з огляду на наступне.
При примусовому виконанні наказу господарського суду Запорізької області №3/3/10 від 10.07.13 з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Теплоенергія" списано та перераховано стягувачу кошти в загальній сумі 212039,03 грн.
В той же час, згідно постанови Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.13 наказ № 3/3/10 від 20.12.10 виданий господарським судом Запорізької області визнано таким, що не підлягає виконанню. Не підлягає стягненню: 1765810,00грн. основного боргу, 168142,19 грн. пені, 74501,63грн. 3 % річних від простроченої суми; 171758,86 грн. витрат від інфляції. На загальну суму 2180212,68 грн. Підлягає стягненню: 23264,36грн. витрат від інфляції, 22035,20грн. витрат на держмито, 236,00 грн. інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На загальну суму 45535,56грн. Переплата по вказаному наказу складає 166 503,47 грн.
Частиною 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.
При цьому суд касаційної інстанції зауважує, що зазначення у ст. 117 Господарського процесуального кодексу України про те, що якщо стягнення за таким наказом уже відбулося, суд одночасно стягує на користь безпідставно боржника одержане стягувачем за наказом, не може застосовуватися, як обмеження права боржника на отримання безпідставно стягнутого лише моментом одночасності із визнанням наказу таким, що не підлягає виконанню. Норми Господарського процесуального кодексу України не містять заборони на подальше звернення боржника з вимогою про стягнення безпідставно одержаного стягувачем за наказом, який визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Доводи скаржника про те, що ухвала суду першої інстанції не може бути предметом апеляційного оскарження, спростовуються змістом п. 18 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України (оскільки ухвали про поворот виконання та ухвали про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню законодавець відносить до однієї (117) статті Господарського процесуального кодексу України), та змістом рішення Конституційного Суду України від 25.04.12 N 11-рп/2012. Крім того, оскільки ухвали місцевого господарського суду, які виносяться під час виконання судового рішення, неможливо оскаржити одночасно з оскарженням рішення господарського суду, такі ухвали можуть бути переглянуті в апеляційному та в касаційному порядку.
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Сервисы для юристов