Постанова ВГСУ від 22.11.2016 року у справі №924/320/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 року Справа № 924/320/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівЄвсікова О.О. Кролевець О.А. розглянувши касаційну скаргуМіського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 у справі№ 924/320/16 господарського суду Хмельницької області за позовомМіського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" доПриватного акціонерного товариства "Київстар" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаХмельницька міська радапророзірвання договору в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Варченко Н.А., дов. № 1766 від 15.05.2016

- відповідача: Шумський Н.М., дов. № 263 від 23.03.2016

- третьої особи: не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.04.2016 у справі № 924/320/16 (суддя Олійник Ю.П.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 (у складі головуючого судді Демидюк О.О., суддів Крейбух О.Г., Дужич С.П.) у позові Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" до Приватного акціонерного товариства "Київстар" про розірвання договору № 925/05-х/56 з надання послуг зі зберігання обладнання (КНМ 952), укладений 02.08.2005 року між МКП "Хмельницькводоканал" та ПрАТ "Київстар", відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, МКП "Хмельницькводоканал" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 652 Цивільного кодексу України, зазначаючи про істотну зміну обставин, просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 19.04.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 у справі № 924/320/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач та третя особа не скористалися правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень ст. 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 02.08.2005 між міським комунальним підприємством "Хмельницькводоканал" (виконавець) та приватним акціонерним товариством "Київстар" (замовник) укладено договір №952/05-х/56 про надання послуг із зберігання обладнання (КНМ 952), за умовами якого (п.1.1.) відповідач як замовник передає, а позивач як виконавець приймає на зберігання обладнання базової станції замовника та антенно-фідерні пристрої зазначеної станції ("БС") з подальшою експлуатацією її замовником в мережі стільникового мобільного зв'язку.

Згідно з п. 1.2 договору місце розташування під встановлення контейнера з обладнанням та монтаж антенно-фідерних пристроїв базової станції стільникового зв'язку визначене сторонами за адресою: м. Хмельницький, вул. Комунарів, 4, водонасосна станція №7 та складається з місця під монтаж на водонапірній башті (відмітка 30м) антенно-фідерних пристроїв та місця для встановлення контейнера з обладнанням на частині існуючого фундаменту загальною площею 20 м2.

Згідно з п. 1.7 договору датою передачі замовником базової станції (БС) для зберігання вважається акт приймання-передачі, який підписується обома сторонами і є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 6.1 договору строк дії договору з 02.08.2005 до 02.08.2010 з можливістю подальшої пролонгації. За 3 місяці до закінчення строку договору сторона, яка бажає припинити його дію або продовжити її з коригуванням умов договору, повинна попередивши про це іншу сторону. Якщо у вказаний термін зазначене повідомлення не було зроблено, договір вважається продовженим на наступний 5-річний строк.

Договір між сторонами був продовженим, оскільки доказів про повідомлення іншої сторони про припинення його дії сторонами не надано.

Згідно з п.6.3 договору зміна умов договору, внесення доповнень до нього, а також розірвання можливе лише за письмовою згодою сторін.

На виконання договору відповідач передав, а позивач прийняв на зберігання обладнання БС за адресою: м. Хмельницький, вул. Комунарів, 4, водонасосна станція №7 згідно підписаного сторонами акту приймання-передачі від 01.05.2006.

01.06.2015 сторонами підписано додаткову угоду до договору від 02.08.2008, згідно якої змінено плату замовника за надання послуг.

Листом від 29.12.2015 позивачем направлено відповідачу угоду від 30.01.2016 про розірвання договору №952/05-х/56 від 02.08.2005.

Своє повідомлення про розірвання спірного договору міське комунальне підприємство "Хмельницькводоканал" обґрунтовує наявністю численних скарг мешканців міста, які проживають поблизу місця встановлення обладнання базової станції, на погіршення стану здоров'я, що спричинене випромінюванням електромагнітних хвиль.

У своїй відповіді на вищевказаний лист-повідомлення відповідач заперечує щодо припинення договору та посилається на те, що з моменту введення в експлуатацію базової станції та протягом терміну її експлуатації, відповідні дозвільні документи від Хмельницької обласної СЕС систематично поновлюються, що підтверджується отриманими санітарними паспортами. Таким чином, ПрАТ "Київстар" вважає посилання позивача на спричинення шкоди здоров'ю мешканців міста випромінюванням електромагнітних хвиль від обладнання базової станції безпідставними та необґрунтованими. Також відповідач зазначає, що термін дії договору пролонговано до 02.08.2020, а одностороння відмова від договору не допускається. Тому, враховуючи належне виконання відповідачем умов договору, він є чинним до закінчення строку його дії.

Оплата послуг зберігання відповідачем здійснювалась, що підтверджується наданими ним платіжними дорученнями за 2014-2016 роки.

Відповідно до Висновків проведеного ТОВ "Український інститут сталевих конструкцій ім.В.М.Шимановського" огляду конструкції водонапірної башти за адресою м. Хмельницький, вул. Комунарів, 4 встановлено, що технічний стан конструкції водонапірної цегляної башти може бути визнаний задовільним.

Відповідачем також наданий Санітарний паспорт ДУ "Житомирського обласного лабораторного центру Держсанепідемслужби України" 2015 року №01731 джерела випромінювання електромагнітної енергії базової станції UN0952 ПрАТ "Київстар" (м.Хмельницький, вул.Комунарів, 4), згідно якого розміщення цієї базової станції мобільного зв'язку відповідає вимогам "Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань", затв. наказом МОЗ України від 1.08.1996 №239 і може бути введена в експлуатацію.

Відмовляючи у задоволені позову, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Згідно з ч.1 ст.936 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності, а згідно з ч.1 ст.938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.